• З 21 жовтня 2019 року (моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства) до адвокатської компанії «Брагар Груп» досить часто звертались фізичні особи з питань можливості ведення їх справи про визнання банкротом. З урахуванням немалих витрат на звернення до суду, а саме авансування витрат у вигляді винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці роботи, у розмірі 5-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць, а це відповідно з 1 січня цього року – 31530,00 грн., з 1 липня – 32955,00 грн., з 1 грудня – 34050,00 грн., рішення потенційними банкротами приймались не одразу. Витрати авансуються за три місяці роботи, в той же час справа може розглядатися не менше ніж 4-ри місяці, а тому виникне потреба у додатковій сплаті коштів. Тому розмір заборгованості перед кредитором (кредиторами) має бути суттєвим для економічної доцільності запуску судового процесу. Так як за цим рішенням слідує авансова сплата адвокатського гонорару та роботи арбітражного керуючого. Близько половини запитів потенційних клієнтів після почутого розміру витрат на ведення господарської справи у суді були поставлені на паузу. Тим не менш інша половина вирішала, що для них гра варта свічок. Були цікаві окремі поодинокі  звернення студентів чи то громадян з мінливими доходами, які отримали швидкі гроші в сумі до 20000,00 грн. через позики онлайн в інтернеті. Люди поверхово мали інформацію щодо процедури банкрутства, але отримали змістовні роз’яснення з цього питання, суть яких зводилась до необхідності обрання інших способів захисту порушених прав.

    Постановою Кабінету міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», що набрала чинності 12 березня 2019 року були запровадженні жорсткі обмеження для бізнесу. Уряд не однократно змінював текст постанови, в залежності від ситуації з поширенням хвороби та реакцією суспільства на жорстке регулювання. Станом на сьогодні карантин продовжено до 11 травня, а значить до цієї дати продовжують діяти заборони. У більшості випадках, суб’єкти господарювання йшли один одному на зустріч при вирішенні питань відтермінування або зміни умов взятих грошових зобов’язань. Не дивлячись на прийняті 17 березня Верховною радою ряду законопроектів (№530-IX, №533-IX) спрямованих на подолання негативних економічних наслідків для бізнесу, підтримання платників податків та захист трудових прав, такі заходи є недостатніми. Було правильним рішення прирівняти карантин до обставин непереборної сили та дати законну можливість суб’єктам господарювання призупинити виконання грошових зобов’язань.

    За різними оцінками падіння економіки буде таким же різким, як  під час глобальної фінансової кризи 2009 року, а можливо і сильнішим, в залежності від того, як швидко вдасться впоратись із зростанням кількості випадків зараження та наскільки довго будуть діяти карантинні обмеження.

    Очевидно певна частина малого і середнього бізнесу за окремими сферами діяльності такі як: туризм, готельний та ресторанний бізнес, сфера послуг, перукарні, салони красоти, приватні заклади дошкільної підготовки дітей, сфера розваг, сільськогосподарські виробники продукції з короткими строками вживання – збанкротують. Громадяни, котрі не мали жодних заощаджень, жили виключно за рахунок отримуваної заробітної плати та опинились у лавах безробітних – залишаться з боргами. Окремою складною категорією будуть громадяни, котрі мали споживчі не забезпеченні нерухомим або рухомим майном кредити.

    Як відомо розмір виплат для осіб, які отримують мінімальну допомогу по безробіттю без урахування заробітної плати та страхового стажу, на період карантину підвищено з 650 грн до 1000 грн. Розмір допомоги є мізерним та навіть меншим ніж законодавчо встановлений прожитковий мінімум. З урахуваннями стану державного бюджету та значні зовнішні зобов’язання міжнародним фінансовим установам, сподіватися на разову допомогу у 2-3 тис. доларів США, як це зроблено в Америці, немає підстав.

    Варто нагадати, що на період карантину для осіб, які звільнилися з роботи за власним бажанням, не застосовуються вимоги щодо скорочення виплати допомоги по безробіттю строком до 90 днів.

    За особистим прогнозом, потенційними заявниками себе банкротами по-новому кодексу можуть бути громадяни, котрі залишились безробітними або припинили підприємницьку діяльність, тобто фактично залишились без будь-якого доходу. Такі громадяни не мають заощаджень як готівкових, так і коштів на вкладних рахунках. Разом з тим мають значні грошові зобов’язання перед кредиторами (фінансовими установами та/або приватними фізичними і юридичними особами) Напевно додатково будуть супроводжуватися боргами перед державою та місцевим самоврядуванням у вигляді податків і зборів, а також боргами за спожиті комунальні послуги.

    Згідно офіційних даних опублікованих Державною службою зайнятості станом на 9 квітня 2020 року кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, становить 377 тис. осіб, що на 57 тисяч, або на 18% більше ніж на цю ж дату минулого року. Здається, що відсоток збільшення безробітних не такий і критичний, проте треба враховувати, що лише доведена до реальних крайнощів людина буде звертатися до держави за такою мізерною допомогою. Крім того лави офіційних безробітних поповнили заробітчани, які терміново, не за власною волею, повернулись з-за кордону. Офіційна статистика відрізняється від реального сектору економіки за рахунок так званої «сірої зайнятості».

    За даними сайту work.ua, за останні п’ять тижнів кількість нових вакансій скоротилася більше ніж вдвічі. На початок карантину на сайті було опубліковано 54 072 вакансії, станом на 19 квітня — лише 18 390. Тобто бізнес зупинився, а більшості працівників вже довелося змінити свою трудову спеціалізацію під реальні запити роботодавців. Вимушені робити будь-яку роботу за яку сплачують винагороду.

    Кодекс України з процедур банкрутства був прийнятий ще у жовтні 2018 року, набрав чинності в квітні 2019, а введений в дію 21 жовтня 2019 року, фактично були прийняті нові новели, про банкрутство фізичних осіб. Потенційні банкрути готувалися та очікували введення в дію нового закону. Тому з перших днів господарські суди отримали досить багато заяв фізичних осіб. В подальшому ситуація з новими зверненнями вирівнювалась.

    Для прогнозування вважаю необхідно брати до уваги дані статистики у до карантинний період, проте не перший місяць з дня введення в дію закону. Тобто кількість звернень наприклад у грудні 2019 або січні 2020 року з коефіцієнтом вдвічі більше. Отримати такі точні статистичні відомості можливо в судовій адміністрації за запитом на публічну інформацію. За приблизними розрахунками, у до карантинний період, в цілому по державі зверталися близько 250 фізичних осіб на місяць, тому ймовірно таких звернень найближчим часом буде близько 500 на місяць.

    Орієнтованою сумою нижньої межі боргу потенційного банкрута перед одним або декількома кредиторами є кошти в сумі від 200 000 грн. Звичайно у разі забезпечення грошового зобов’язання або наявності майна за рахунок якого будуть частково погашені кредиторські вимоги ця сума може бути більшою.

    З досвіду розуміємо, що фактичні життєві обставини, які ускладнилися  втратою доходу через безробіття або зупинення підприємницької діяльності, для прийняття рішення про банкрутство самого себе, створюють портрет боржника у наступних варіантах:

    • Наявний банківський валютний кредит із простроченням повернення боргу та відсотків, у сумі не меншій за мінімально пороговий. У заставі знаходиться нерухоме майно ринкова вартість якого значно менше боргу. Інших активів – автомобілів, квартир, нежитлових приміщень у позичальника немає. Додатково виникають інші незабезпечені кредитори та вимагають сплати коштів.
    • Наявне безспірне боргове зобов’язання перед приватною фізичною або юридичною особою, у сумі не меншій за мінімально пороговий. Додатковим кредитором може бути держава в особі ДПС, митниці або Державна інспекція з містобудування з вимогами про стягнення податків, зборів або адміністративних штрафів (фінансових санкцій);
    • Вже у державній виконавчій службі або приватного виконавця перебуває провадження про стягнення з боржника боргу у сумі не меншій за мінімально пороговий. Судом видано виконавчий документ про стягнення боргу, в той же час кредитор продовжує нараховувати відсотки або в інший спосіб збільшує вимоги, котрі будуть судом додатково визнані у майбутньому. Судовий спір з банком не перспективний. Вчинивши усі примусові дії, реалізувавши з торгів виявлене майно, виконавець має намір повернути виконавчий документ стягувачу. Як наслідок не знімається питання із реальною заборгованістю, а банком або факторинговою компанією може бути повторно подано на примусове виконання лист. Причому кількість звернень банку до виконавчої служби не обмежена, тобто буде безкінечною.

     

    Згідно прикінцевих та перехідних положень нового кодексу з питань банкротства через один рік з дня його введення в дію втрачає чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Банки мали великі портфелі, що складалися з численних невиконаних кредитних зобов’язань у іноземній валюті забезпечені іпотекою – єдиним житлом позичальників. На підставі мораторію здійснювати продаж в рахунок заборгованості було заборонено, в той же час банківські юристи здійснювали активний облік та претензійно-позовну роботу. Для прикладу в роботі адвокатської компанії були звернення громадян з наступними схожими ситуаціями. У 2008 році громадянином отриманий валютний кредит під купівлі квартири у сумі 40000 доларів США. Перший декілька років позичальник сплачував, але в подальшому припинив сплату тіла та відсотків. Причиною слугувала стрімка девальвація гривні. В 2016 році банк отримує судове рішення про стягнення тіла кредиту, відсотків та штрафних санкцій. З урахування того, що у позичальника майна немає, а на реалізацію іпотеки введено мораторій, примусове виконання у безуспішним. Виконавчий лист міг декілька разів курсувати з банку до виконавця і назад. Проте банк продовжує нараховувати відсотки та штрафні санкції. В результаті окрім вже існуючого судового рішення, банком нараховано грошові вимоги на декілька мільйонів гривень. Як правило в подальшому така безнадійна заборгованість портфелем продається факторинговим компаніям.

    Таким чином, зазначена заборона на продаж іпотечного майна по валютним кредитам скасовується з 21 жовтня 2020 року. У той же час Кодекс з питань банкрутства вводить п’ятирічний особливий режим реструктуризації валютної іпотеки. Наприклад, вимоги забезпеченого кредитора, які виникли по кредиту у валюті, конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність і погашаються боржником відповідно до плану реструктуризації в розмірі 100% від ринкової вартості квартири або житлового будинку, яка визначена оцінювачем, обраним кредитором.

    Згідно нового кодексу, у разі, якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв.м. або загальна площа житлового будинку не більше 120 кв.м., то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 1 п. п. «План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не погоджено сторонами. Зараз індекс UIRD становить 15,36%.

    Якщо площа нерухомості більше, то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 3 п.п., а план реструктуризації укладається на 10 років.

    На наше переконання такий варіант вирішення проблемних валютних кредитів забезпечених іпотекою є компромісним та справедливим. Дасть змогу позичальникам поставити точку та раз і на завжди позбутися арешту майна, фінансових зобов’язань та дзвінків операторів кол-центру банку або колекторів. Очевидно, що безробіття та спад економіки викликаний пандемією коронавірусної хвороби не вплине на існуючі численні порушені валютні кредити. Проте як зазначалось на початку, витрати громадян на ведення судової справи про банкротство є немалими, а заощадження можуть використовуватися на першочергові життєві потреби, аніж на звернення до суду. Також дана категорія потенційних банкрутів займають позицію чекання до осені, адже на той момент збільшиться судова практика по справам банкротства фізичних осіб. Практичне правозастосування вирішить ряд пробілів нового кодексу.