• За даними Пенсійного фонду України рівень тіньової зайнятості складає близько 25%, а згідно повідомлення виконуючого обов’язки заступника голови ДФС 8 млн. українських працівників отримують заробітну плату у конвертах, тобто майже половина від усіх.

    Хотілось звернути увагу не на величезні штрафи за порушення бізнесом трудового законодавства, а на можливі юридичні наслідки дій непорядних працівників після припинення з ними трудових відносин. Як приклад ситуація, коли такий працівник вирішив не лише забрати комерційних клієнтів, а ще й вимагає гроші за те, що буде «мовчати» про факт отримання більшої частини зарплати готівкою. При цьому документи, котрі стосуються прийняття та звільнення на роботу оформлені належним чином, а роботодавець, виступаючи в ролі податкового агента працівника, справно утримував та перераховував до відповідних фондів із офіційної заробітної плати – єдиний соціальний внесок ( ЄСВ), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

    У більшості випадків припинення трудових відносин у приватному секторі, відбувається з формулюванням  підстави – за угодою сторін, тобто ст. 36 КЗпПУ. Підприємець або керівник юридичної особи зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок. Звертаємо увагу на необхідність врахувати кількість днів не використаної щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівника, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю від народження. За загальним правилом щорічна основна відпустка становить 24 календарних дні на рік.

    Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Причому не зазначено строку до збігу якого має бути вчинено повідомлення, тому вважаємо за доцільно отримати розписку про ознайомлення щонайменше за тиждень до дати звільнення. Наголошуємо, що дане повідомлення не стосується зарплатного розрахункового листа або зарплатної відомості, яка надається при кожній виплаті зарплати працівнику двічі на місяць. Днем звільнення вважається останній день роботи.

    Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. У разі необхідності директор видає працівнику на його прохання завірену  виписку з трудової книжки відомостей про роботу. А трудові книжки працівників,  які працюють на умовах трудового договору у фізичних  осіб  –  суб’єктів  підприємницької діяльності зберігаються у самих працівників.

    Практично усі суб’єкти господарювання використовують електронну звітність із застосування цифрового підпису, а тому варто нагадати про обов’язок повідомити щодо прийняття працівника на роботу до територіального органу ДФС за місцем обліку до початку фактичної праці робітника.

    Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у розмірі 111690 грн. Вимоги до форми наказів, табелів обліку часу і зарплатних відомостей, їх обов’язкових реквізитів встановлені типовими формами. Якщо наказ оформлений некоректно, але підприємство своєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 3 723 грн.

    За минулий 2018 рік посадовими особами Держпраці на підприємців було накладено штрафів на сукупну суму 1,6 млрд. грн., причому добровільно сплачено лише 3-5%. Робимо висновок про те, що інші або незгодні і будуть оскаржувати постанови у судовому порядку або просто не мають фінансової можливості, виділити такі значні суми з обороту.

    Праця одного незареєстрованого робітника в Україні тепер коштує 125 000 грн — саме такі штрафи накладає на підприємців Державна служба праці, яка минулого року розпочала активну кампанію з протидії нелегальному працевлаштуванню. Якщо інспектори доведуть виплату частину заробітної плати готівкою, то застосують штраф у такому ж розмірі, як це не дивно звучить

    Штрафи накладаються в ході проведення планових та позапланових перевірок Держпраці або фіскальної служби на підставі складених актів. В результаті, не пізніше десяти днів посадова особа розглядає справу та приймає рішення  про накладення штрафу або закриття справи. Звертаємо увагу на те, що в цей період адвокат чи юрист бізнесу може надати додаткові докази котрі доведуть відсутність вини роботодавця. А за обґрунтованим клопотанням, наприклад, довідка лікаря про хворобу керівника підприємства, наявні підстави для відкладання розгляду адміністративної справи на додаткових десять днів. З практики оскарження рішень посадових осіб в судах, звертаємо увагу на те, що неналежне повідомлення як по формі (письмово, засобами поштової кореспонденції) так і по змісту (не пізніше 5 днів до дня розгляду з моменту повідомлення) є підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

    Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за конкретною формою, один з яких залишається у посадової особи, що розглядала справу, другий – надсилається протягом трьох днів роботодавцю. Строк на оскарження у судовому порядку становить тридцять днів, підсудність за місцем реєстрації скаржника або адресою робочого органу посадової особи, а від сплати судового збору скаржники звільнені.

    Важливим моментом є те, що перелік заходів з планових перевірок розміщується на офіційному сайті обласних управлінь до першого грудня на наступний рік. Перелік складається за критерієм ступеня ризику на підприємстві з вказівкою про дату початку та тривалість перевірки. Ступінь ризику від господарської діяльності визначається за окремою методикою та ділиться: високий, середній і низький. Згідно норми профільного закону, котрий встановлює основні принципи перевірок зазначено, що внесення змін до затвердженого плану не допускається. Не розміщення відомостей на офіційному веб-сайті про планові заходи у конкретно визначений граничний строк, може бути підставою для не допуску до перевірки.

    Керівники бізнесу мають законне право не допускати перевіряючих до здійснення планового заходу у разі неодержання повідомлення про перевірку за 10 днів до дня її проведення.

    Повертаючись до нашої фабули, коли нечесний, вже колишній працівник, направив письмову скаргу або звернутися через офіційний веб-сайт з відомостями, що ставлять під сумнів додержання підприємцем чи товариством законодавства про оплату праці та зайнятість. Чи може бути такі дії підставою для проведення позапланової перевірки?

    За таких умови позапланова перевірка може мати місце, але лише при погодженні посадовими особами територіальних органів ДФС або Держпраці щодо її проведення з центральним органом. У такому разі перед початком здійснення перевірки посадові особи зобов’язані пред’явити керівнику чи фізичній особі – підприємцю додатково копію погодження головного органу. Не надання вказаного документа є однозначною підставою для не допуску. У разі раптового з’явлення перевіряючих по місцю ведення господарської діяльності, радимо викликати кваліфікованого адвоката, що має досвід оскарження незаконних дій фіскальної служби, Держпраці. Адже за не допуск перевіряючих без наведення мотивів – може бути застосований штраф у розмірі 12519 грн.

    При позаплановій перевірці у направленні мають бути вказані конкретні питання, що підлягають з’ясуванню та стали підставою для її проведення. Іншими словами посадові особи мають з’ясувати достовірність фактів викладених у скарзі та до перевірки надати копію направлення (посвідчення).

    Що відбувається на практиці, коли перед «носом» інспекторів зачиняють двері та фізично не впускають на територію здійснення господарської діяльності (склад, магазин, офіс тощо). Трапляються випадки, що самі працівники просто залишають робочі місця, використовуючи службовий вихід. Посадові особи викликають поліцію, фіксують факт не допуску, складають відповідний акт. Далі викликають власників або керівників до себе в територіальне управління. Якщо не з’являються накладають штраф, якщо з’являються та повідомляють про об’єктивні причини своєї відсутності на місці – перевірку відтермінують.

    Враховуючи те, що роботодавцем були надані необхідні копії документів, котрі відповідають вимогам чинного трудового законодавства та спростовують факт сплати основної частини «зарплат у конверті», а єдиним засобом доказування є письмові пояснення нечесного працівника, перспектив застосування штрафів немає. А навіть, якщо перевіряючий дивним чином дійшов висновку про необхідність винесення постанови, вона буде успішно оскаржена адвокатом у судовому порядку.

    Наголошуємо на тому, що фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. А повторне проведення перевірки за тим самим фактом, що були вказані у скарзі – забороняється.

    Навіть більше, якщо такий наклеп не підтвердиться перевіркою, відповідальність в першу чергу буде нести сам співробітник, який не виплачував податки. Не виключаємо перспективи звернутися до колишнього працівника з позовними вимогами про компенсацію збитків пов’язаних з позаплановою перевіркою, що викликали втрату у виробничих процесах та відшкодування моральної шкоди завданої керівнику підприємства.

    Єдиним безумовним доказом, котрий підтвердить виплату зарплати «в конверті» може бути задокументований факт її передання працівникові. Проте процесуально виконати такі дії інспекторам фіскальної служби та Держпраці неможливо. Звичайно не розглядаємо випадків, коли роботодавець надав чи звільнений працівник «позичив» «чорну бухгалтерію» підприємства з підписами сторін в одержанні значних сум у якості зарплати.

    Спірним і абсурдним є не розмежування відповідальності роботодавця за неоформленого працівника, тобто розрахунок з ним повністю виключно готівкою від відповідальності за працівника, який працює на «мінімалці», а фактично отримує доплату за свою роботу. Фабула статті виписана таким чином, що і перші і другі можуть бути притягнені до однакової адміністративної відповідальності. На наше переконання такий підхід у законодавстві є несправедливим та суперечить основоположним принципам адміністративної відповідальності, а саме доцільності і відповідності провини до покарання. Відповідність провини та покарання вимагає, щоб при виборі конкретного розміру штрафу до підприємця враховувались всі обставини вчиненого правопорушення.

    У вузьких колах інспекторів та перевіряючих описана вище ситуація отримала назву «гібридна зайнятість». Тобто належно складені внутрішні трудові документи, коли людина працює за «мінімалку», а основну частину зарплати отримує у конверті.

    При складенні планів перевірок, посадові особи розмірковують таким чином – ми можемо дослідити підприємство на відповідність оплати праці, тобто не може бути такого, що люди працюють на складних хімічних виробництвах за мінімальну зарплату. Або коли на підприємстві згідно штатного розкладу працюють люди на різних посадах, з різними вимогами до освіти, підготовки, неоднаковою майновою відповідальності та фізичним навантаження, але всі отримують однаково – «мінімалку» (яка у цьому році становить 4173 грн.) Думки слушні, але не більше того, адже обов’язок доводити вину та склад правопорушення в діях підприємця чи керівника товариства покладається виключно на інспекторів. Ми не прихильники виплат мінімальної зарплати, але ми знаємо, що накладати штрафу можна лише після зібрання переконливої доказової бази. Сьогодні першочергова задача для фіскалів – боротьба з тіньовою зайнятістю, з об’єктивних причин «гібридною» зайнятістю практично не займаються, через брак ресурсів та складністю доведення.

    Існуюча судова практика досить мізерна, адже левову частку стягнень у цій сфері застосовуються у зв’язку із не оформленням працівника взагалі. Половина виграних справ у роботодавців при обґрунтуванні наданні особою послуг на підставі договорів цивільно-правового характеру та відсутності трудових відносин у чистому вигляді.

    Про факти готівкової доплати до мінімалки існує лише кілька постанов про накладення штрафів.  Інспектори отримали доказову базу у вигляді письмових пояснень інших працівників підприємця, в яких ті визнали факт систематичних доплат до зарплати готівкою. Звертаємо увагу на те, що такі пояснення не носять процесуальної сили як при допиті свідка. А в разі відмови надати пояснення, у тому числі з посиланням на право закріплене Конституцією або надання недостовірних відомостей, кримінальна відповідальність за дачу неправдивих показань не може мати місце. Так як статус працівника при перевірки інспектором трудового законодавства і близько не співставляєтсья зі статусом свідка у кримінальному провадженні.

    У разі відвертого шантажу з боку колишнього працівника, що може бути ускладнено упередженим або некомпетентним ставлення до своїх обов’язків посадової особи при проведення перевірки дотримання трудового законодавства, радимо скористатися послугами адвоката та доводити незаконність застосованих штрафів, як наслідок наступним етапом – звертатися з вимогами до нечесного працівника.