• Те, що в Україні дійсно існує велика проблема з невиплатою аліментів, підтверджують офіційні цифри. Так, за інформацією Мінсоцполітики, минулого року в Україні було відкрито понад 500 тисяч виконавчих проваджень щодо несплати аліментів. Сума коштів, яку не отримали діти, становить 2,4 мільярда гривень.

    6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Слід зазначити, що посилення відповідальності також передбачене за несплату аліментів на утримання одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї.

    Законом внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про дорожній рух», «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про судовий збір», «Про Національну поліцію», «Про виконавче провадження» та вдосконалений порядок стягнення аліментів.

    Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців. Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

    Зміни передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку – за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

    Іншими словами, якщо батьку дитини були встановлені аліменти і він не сплачує їх у трок понад 6 місяців, то мати може отримати довідку у виконавчій службі, яка буде підставою для виїзду з дитиною, що не досягла 16 років за кордон без згоди батька. Відповідна підставі для перетину кордону знайшла своє відображення у пункті 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України». Так виїзд дитини за кордон без нотаріального посвідченої згоди другого з батьків можливий за наявності довідки ДВС про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

    Нажаль така довідка буде дійсна протягом місяця з дня її видачі, тобто під кожну заплановану поїздку для відпочинку чи оздоровлення доведеться отримувати нову.

     

    За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про:

    • тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
    • тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

    Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Однак, правники стверджують, що тимчасове обмеженням боржника у праві користування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі – це є пряме порушення ст. 41 Конституції, яка гарантує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Тобто, якщо громадянин має у власності автомобіль, то Конституція гарантує його право розпоряджатися і користуватися ним. А цей закон обмежує таке право. Таким чином, в цьому випадку порушується норма Конституції. Окрім того боржник, відносно якого застосовано тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, може оскаржити постанову до суду наприклад з тих підстав, що у його трудові обов’язки входить використання автомобіля та постійні відрядження в інші міста, а отже таке обмеження позбавить його займаної посади, а як наслідок основного законного джерела засобів для існування. Встановити у судовому порядку розстрочення сплати аліментів також не є складним заходом для боржника, а це в свою чергу також може бути підставою для скасування постанови про обмеження у праві користування транспортним засобом. Іншими застереженнями, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано є використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період

    • тимчасове обмеження боржника у праві користуваннявогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною (з холостими набоями) зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
    • тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

    Слід зазначити, що обмеження будуть застосовуватися не постійно, не на все життя до котрогось із батьків, а виключно на той період, поки той з батьків, який має борг, не погасить повністю цей борг перед своєю дитиною.

    Вищезазначені правові норми передбачають не всі випадки. Як відомо, з кожного правила існують винятки та й ситуації бувають доволі різними. Звісно, що для отримання кваліфікованої правової допомоги слід краще звернутись до адвоката, який зможе надати консультацію або ж навіть в судовому порядку домагатися зменшення розміру аліментів чи притягнення боржника до відповідальності.

    Відповідно до ст. 164 КК України встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

    При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

    Поряд з кримінальною відповідальністю, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 1831. Згідно кваліфікації складом адміністративного правопорушення є несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

    Таким чином критерієм для поділу на адміністративну та кримінальну відповідальність є у першому випадку наявність самого факту заборгованості за шість місяців, а у другому умисні дії боржника щодо приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця. Переконані у тому, що такі обставини життєдіяльності боржника як відсутність офіційного доходу та не реєстрація на обліку, як особи, що шукає роботи не може бути доказами злісного ухилення. Разом з тим не повідомлення державного виконавця про зміну місця працевлаштування, не повідомлення керівництво роботодавця про необхідність утримання аліментів із заробітної плати, не прибуття за офіційно отриманими викликами виконавця та зміна місця проживання без повідомлення про це – можуть свідчити про наявність складу злочину.

    Варто зазначити, що Мін’юст уже запустив публічний реєстр злісних неплатників аліментів (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors). У реєстрі не допущено публічного відкриття персональних даних людей, а критерієм для пошуку є прізвище, ім’я, по-батькові та дата народження. Відомості про особу внесені у реєстр є публічною «дошкою ганьби» злісних не платників аліментів та боржників по іншим зобов’язанням. Окрім осуду з боку суспільства, відомості занесені в єдиний реєстр боржників можуть бути перепоною для вчинення нотаріальної дії стосовно майна такого боржника. Так нотаріус до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся боржник, внесений на день звернення до реєстру, у разі відсутності у них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій та в день звернення боржника повідомити зазначений у реєстрі орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та направити відповідну постанову нотаріусу, органам, що здійснюють реєстрацію майна, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Укладення протягом строку, зазначеного вище, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

    За тим же самим законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину зріс з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Нагадаємо, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум становить: для дітей віком до 6 років – 1 492 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років – 1 860 гривень. Незначні збільшення відбудуться з першого липня та грудня відповідно.

    Спосіб стягнення аліментів визначає той з батьків, з ким проживає дитина.

    У документі також зазначено, що аліменти є власністю дитини, а той з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. У випадку їх нецільового використання, радимо звертатися у Службу в справах дітей зі скаргами та відповідними доказами.

    Врешті-решт не треба забувати про таку міру цивільно-правової відповідальності як неустойка за прострочення сплати аліментів. У відповідності ст. 196 Сімейного кодексу України встановлено, право одержувача аліментів вимагати 1% пені за кожен день від суми боргу по аліментах. Проте у будь-якому разі сукупно таке відшкодування не повинно перевищувати розміру самого боргу. Звертаємо увагу на строк нарахування від дня прострочення до дня погашення, тобто загальне правило цивілістики про шість місяців для нарахування не діє.

    На сьогоднішній день такий закон є дієвим механізмом вирішення питання щодо сплати аліментів. Так, за місяць представники виконавчої служби Мін’юсту винесли майже 75 тис. постанов про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, 72 тис. постанов про заборону керувати автомобілем, понад 70 тис. заборон користуватися зброєю і полювати.