• 17 червня 2018 року набув чинності закон покликаний по-новому регулювати діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Звертаємо увагу на те, що згідно пункту 3 прикінцевих та перехідних положень правового акту законодавець зобов’язує власників всіх товариств у разі прийняття статуту у новій редакції привести його у відповідності до нового закону, а також надає строк протягом 1 року «допрацювати» на старих статутах та все ж таки зареєструвати оновлені статути, керуючись тими пунктами, які не суперечать чинному законодавству, після набрання чинності нового закону. Згідно статистичних даних у державному реєстрі обліковується близько 1,2 млн. юридичних осіб, разом з тим половина з них здійснюють підприємницьку діяльність у формі товариств з обмеженою відповідальністю (limited liability company), тому послуги юриста щодо приведення статуту товариств з обмеженою відповідальністю у відповідність до змін є досить актуальним питанням.

     

    Розглянемо ключові положення, котрі зазнали змін та можливі практично-правові наслідки для товариств з обмеженою відповідальністю.

    Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті. Так, у новому статуті, прийнятому в 2018 році обов’язковими відомостями є:

    • повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
    • органи управління товариства, їх компетенція;
    • порядок прийняття рішень органами управління;
    • порядок вступу до товариства та виходу з нього.

    Як і раніше, немає прямої заборони включати до тексту статуту відомості про перелік учасників та розмір їх часток у статутному капіталі, розмір самого статутного капіталу та адресу місця знаходження юридичної особи. Дані питання залишено на розсуд власників товариства. На наше переконання все має залежати від конкретних суб’єктивних чинників діяльності підприємства та відносин між учасниками. Звичайно для полегшення проведення реєстраційних дій у майбутньому, які пов’язані із змінами адреси або розмірів часток учасників, у випадку не включення цих відомостей до статуту, необхідно буде подати реєстратору лише протокол (відповідні договори) та картку (заяву). В результаті провести державну реєстрацію змін, без прийняття рішення про затвердження статуту у новій редакції. В той же час прийняти статут у новій редакції не є складним і затратним питанням, а сам факт того, що при зміні прізвищ учасників та розміру їх часток потрібно ще змінювати статут – хоч трохи ускладнить можливі протиправні посягання на корпоративні права та інтереси.

     

    В законі більш детально виписано переважне право учасників товариства на придбання частки іншого учасника та порядок примусового звернення стягнення на частку учасника в товаристві у порівнянні з старим законом «Про господарські товариства». На нашу думку деталізація порядку вчинення тих чи інших дій у подібних процедурах є позитивним нововведенням. Адже на практиці мали місце випадки як труднощі при виході учасника, який мав бажання отримати свою частку грошима та відступити її на користь іншого учасника, так і не розуміння державних виконавців які дії вчиняти при примусовому зверненні стягнення на майно боржника у вигляді частки в статутному капіталі товариства. Не було чіткого порядку як продати корпоративні права в межах виконавчого провадження за борги. Так у законі зокрема вказується, якщо жоден з учасників протягом 30 днів з дати отримання письмового повідомлення про намір учасника продати свою частку не повідомив письмово про свій намір скористатися переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на продаж частки на 31-ий день з дати отримання письмового повідомлення. Аналогічний підхід застосований у випадку, коли державний чи приватний виконавець повідомив товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника. У подальшому виконавець встановлює вартість частки боржника та пропонує іншим учасникам товариства придбати її. Якщо ж товариство не виконає обов’язків щодо надання фінансової інформації для встановлення вартості частки боржника або ж ніхто не скористається переважним правом на її купівлю – частка передається на реалізацію з аукціону в загальному порядку. Враховуючи запровадження інституту приватних виконавців та встановлення чітких строків у процедурі примусової реалізації, кількість лотів у вигляді корпоративних прав в товариствах на Системі електронних торгів арештованим майном значно збільшиться.

     

    Ліквідовано раніше діюче обмеження щодо кількісного складу учасників (100 осіб) товариства. Після змін мінімальна кількість учасників становить один, а максимальна не обмежена. Також було видалене застереження з цивільного законодавства про те, що особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Вважаємо такі зміни позитивними, адже вони не обмежують конституційне право на зайняття підприємницькою діяльністю громадянина, який є єдиним учасником в декількох товариствах, метою створення яких є різні сфери бізнесу.

    Новим законом зменшено строк на звернення кредиторів до товариства у зв’язку із зменшенням статутного капіталу, цей строк тепер становить 30 днів і відраховується від моменту отримання письмового повідомлення.

    Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. У будь-який час без згоди інших учасників може вийти лише учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків. Відносно учасників, частка яких більше половини статутного капіталу – може вийти з товариства за згодою інших учасників товариства.

     

    За новим законом, як і за старим вищим органом товариства залишаються загальні збори учасників. Передбачається можливість створення наглядової ради, вперше цей інститут було запроваджено для регулювання діяльності акціонерних товариства. Наглядова рада в межах компетенції визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Щодо виконавчого органу товариства, зазначається що він може бути одноосібним (директор) або колегіальним (дирекція, а голова – генеральний директор). Встановлено однозначне право директора діяти від імені товариства без довіреності та можливість власників товариства на зміну назв як одноосібного так в колегіального виконавчого органу за їх бажанням. Вважаємо, що запровадження наглядової ради не буде актуальним для учасників товариств, так як більшість активних господарюючих товариств мають кількість учасників від одного до трьох, для яких створення додаткового утворення з управління товариством лише ускладнить механізм управління підприємством.

     

    Відповідно до нового закону вводяться нові інструменти управління товариством, а саме – корпоративний договір та безвідклична довіреність. Згідно корпоративного договору є врегулювання відносин між учасниками товариства з питань, які виникають чи можуть виникнути під час реалізації такими учасниками своїх прав та обов’язків. Іншими словами, у статуті можливо передбачити ключові механізми управління та регулювання основних правовідносин існування товариства, а в корпоративному договорі певні нюанси та особливості відносин між учасниками. Причому такі особливості можуть носити конфіденційно-комерційний характер, а при відносинах з контрагентами директор товариства не зобов’язаний надавати такий договір для ознайомлення. На виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасника, який є стороною корпоративного договору, може видаватись безвідклична довіреність, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Така довіреність є дійсною до виконання мети, для якої її було видано і може бути скасована лише за згодою її представника або у випадку ,які прямо передбачені цією довіреністю.

     

    Закон надає можливість передбачити у статуті положення, які визначають порядок участі у загальних зборах шляхом заочного голосування та прийняття рішення загальних зборів учасників шляхом опитування. При заочному голосуванні справжність підпису учасника засвідчуються нотаріально. Закон встановлює обмеження щодо рішень які приймаються шляхом опитування, зокрема не можуть прийматися шляхом опитування рішення про внесення змін до статуту, про ліквідацію товариства, злиття, приєднання, виключення учасника з товариства та інші рішення визначені новим законом. Рішення отримані від учасника товариства скріплюються, зберігаються разом та набувають статус протоколу. Прийняття рішення шляхом опитування може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом. Таке нововведення з однією сторони є відповіддю на виклик щодо переходу до електронного документообігу, укладання договорів з використанням інтернет мережі, а з іншого можливість підроблення волевиявлення учасника товариства при вирішенні ключових питань та можливих «рейдерських» захоплень підприємств.

     

    Вказані вище далеко не всі новели нового Закону про ТОВ. Змін зазнали процедури реалізації переважного права учасників на сплату додаткових внесків, наслідків прострочення внесення вкладу учасником товариства, порядок збільшення та зменшення статутного капіталу,  вихід учасників з товариства, виплата дивідендів, порядок проведення загальних зборів, регламентовані зобов’язання посадових осіб при виникненні конфлікту інтересів, обмеження виконавчого органу при укладенні значних правочинів та правочинів щодо якого є заінтересованість.

     

    Окремо необхідно звернути увагу колег юристів, секретарів підприємств та бухгалтерів на недосконалу техніку нормотворення у новому законі. Дуже погано сприймається застосування у законі правової категорії, якою визначається порядок прийняття рішень загальними зборами учасниками товариства, а саме рішення які приймаються «одноголосно» визначено як рішення, які приймаються «одностайно». На практиці слово – одностайно практично не застосовувалось у протоколах загальних зборів. Хоч враховуючи положення тлумачних словників та правила написання української мови, в законі виписано вірно.

     

    Корпоративні юристи нашої адвокатської компанії, з урахуванням змін в законодавстві у 2018 році та особистих побажань клієнта, готові розробити унікальний проект статуту та провести державну реєстрацію статуту товариства з обмеженою відповідальністю протягом доби після Вашого звернення!