• Поширеною категорією справ є справи про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки кожна ДТП закінчується заподіянням шкоди майну або здоров’ю особи та морально-психологічному стану учасникам аварії. У цій статті висвітлимо питання визначення і стягнення майнової шкоди, шкоди здоров’ю та моральної шкоди, що заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

    За даними Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України кожна четверта ДТП у 2017 році зафіксована у Києві – майже 27 тисяч випадків.

    У більшості випадків причетні до аварії водії, котрі порушили правила дорожнього руху і однозначно є винуватцями у події, самостійно пропонують залагодити непорозуміння за допомогою грошової компенсації на місці. Однак в подальшому, якщо потрібно буде встановити факт ДТП та притягти особу до відповідальності, можуть виникнути ряд труднощів. Наприклад, складно встановити розташування транспортних засобів на проїзній частині до і після зіткнення, знайти очевидців події. Разом з тим, якщо аварія не значна і немає потерпілих, а сума завданої автомобілям шкоди не перевищує 10 тисяч гривень, закон водіям дозволяє спільно заповнити європротокол зі схемою ДТП, а потім спільно подати документи у страхову компанію водія-винуватця аварії. Одначе, слід бути обачним, оскільки в стані стресу водій може не оцінити всієї майнової шкоди, а згодом і взагалі виявити ознаки пошкодження внутрішніх органів.

    Бувають випадки, коли у винуватця ДТП просто немає фізичної змоги здійснити відшкодування збитків на місці, оскільки він не має достатньої суми грошей при собі. В такій ситуації, доцільним видається варіант складення розписки винуватця ДТП, згідно з якою останній зобов’язується відшкодувати потерпілому збитки у майбутньому. Потерпілому варто вимагати передати якусь річ або документи під заставу, про що потрібно зазначити у розписці. За своєю суттю дана розписка є тою ж розпискою про відшкодування збитків, але саме відшкодування відбудеться у майбутньому (дату такого відшкодування сторони визначають на власний розсуд). Якщо за наявності розписки шкода не була відшкодована, то в суді така розписка буде оцінюватись як обставина визнана сторонами та не підлягатиме доказуванню.

    Якщо вдалося відшкодувати матеріальний збиток на місці – потерпілому бажано написати розписку про те, що він не має претензій до винуватця аварії. Бували випадки, коли потерпілий через деякий час писав заяву в відділі поліції про те, що винуватець залишив місце ДТП. Звичайно про той факт, що питання було вирішено на місці, замовчував.

    Майте на увазі, що для визначення та стягнення шкоди здоров’ю необхідно:

    • всі витрати на медикаменти та медичні послуги підтвердити касовими і товарними чеками, а необхідність придбання саме таких медикаментів і отримання медичних послуг – рецептами або висновками лікаря.
    • у разі проведення операцій, придбання медичних препаратів усі витрати мають бути підтверджені договорами, рахунками-фактурами або накладними, виписаними на ім’я потерпілого.
    • для пред’явлення вимог про відшкодування втраченого заробітку треба отримати за місцем роботи завірені копії закритого лікарняного листа і розрахунок середнього заробітку за період непрацездатності.

    Протягом трьох днів після оформлення адміністративних матеріалів працівниками патрульної поліції, потерпілій особі необхідно звернутися із заявою про страхову подію до страхової компанії винуватця або до Моторно-транспортного страхового бюро України, у разі відсутності у винуватця полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

    Документи, що підтверджують розмір збитків потрібно подати до страхової компанії винуватця. У випадку не відшкодування або неповного відшкодування спричиненої шкоди, Ви можете звернутись до адвокатів Адвокатської компанії «Брагар груп», які професійно представлять Ваші інтереси в спорі із страховими компаніями і допоможуть стягнути не лише страхову виплату в повному розмірі, але й усі судові витрати, понесені Вами в ході судового розгляду.

    Позови, що виникають із відносин відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, подаються до суду за загальними правилами підсудності, за місцем проживання відповідача. Позивач також має право на подання такого позову й за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцем завдання шкоди.

    Слід знати, що закон передбачає відповідальність за утримання чи використання за призначенням транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки. Якщо автомобіль потрапить у ДТП і спричинить певну шкоду, то власник такого авто відшкодовуватиме шкоду. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода, у тому числі якщо в наявності — ушкодження здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст.1167 ЦК). Тобто, якщо особа під час керування автомобілем має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на нього, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 Правил дорожнього руху).

    Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як доказ Вам потрібно надати: довідку про перелік механічних пошкоджень, які були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю та провести оцінку з визначення вартості відновлювального ремонту.

    Нагадаємо, що у випадку завдання шкоди здоров’ю потерпілій особі, в наслідок чого вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, такий вчинок винної особи підпадає під класифікацію як злочин. Для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а саме легких чи середньої тяжкості, потрібно провести судово-медичну експертизу за клопотання органів слідства. В межах судового розгляду кримінальної справи потерпіла особа також має право подати цивільний позов.

    Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано нормами цивільного кодексу. Крім того, відповідні роз’яснення дано у постанові Пленуму ВСУ від 27.03.1992р. Згідно з правовими нормами при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого. Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров’я тощо).

    Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізична особа має право на відшкодування їй заробітку (доходу), втраченого нею «внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності», а також на відшкодування «додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо».

    З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов’язане з виконанням цими особами обов’язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов’язання.

    Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов’язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

    До сфери обов’язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

    Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

    Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

    Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною.

    При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. Відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

    Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

    При зверненні до страховика треба враховувати розмір франшизи, тобто суми збитку, яка не буде покриватись страховою виплатою.

    Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

    Якщо потерпілий звернувся до суду з вимогами про стягнення з винуватця шкоди, а винуватець заперечує посилаючись на те, що він мав звернутися до його страховика, то таке твердження не відповідатиме закону, оскільки в цьому разі потерпілий самостійно обирає звернутися йому до особи, яка завдала шкоди або до страховика. На практиці у разі відкриття провадження у цивільній справі за позовними вимогами потерпілого про відшкодування шкоди, винуватець може заявити про заміну себе на належного відповідача – йото страхову компанію і у більшості випадків таке клопотання буде задоволено.

    У випадку звернення до страховика та одержання страхового відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов’язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, повністю припиняється.

    З відшкодуванням майнової шкоди все досить просто: страховик, який видав поліс страхування на транспортний засіб, відшкодовує майнову шкоду у розмірі, передбаченому договором страхування, то умови, за яких потерпіла особа має право вимагати відшкодування нанесеної моральної шкоди при ДТП є складнішими і мають свої певні нюанси.

    Відповідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

    Відшкодування моральної шкоди можна вимагати тільки в судовому порядку, оскільки це не входить в обов’язок страхових компаній. Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    Як правило, внаслідок протиправних дій та безвідповідального ставлення особою, яка винна у ДТП, може бути заподіяна шкода, яка проявилася у наступному:

    а) у спричиненні шкоди здоров’ю;

    б) у втраті душевного спокою та моральних переживаннях;

    в) у змінах та напруженні стосунків у сім’ї та з оточуючими.

    Відшкодування морального збитку при ДТП, а точніше – розмір компенсації морального збитку може бути обґрунтований відповідними документами, свідченнями свідків, іншими можливими засобами. Наприклад, при складанні протоколу огляду місця події поінформувати співробітників ДАІ і свідків про ваш стан. На практиці трапляються випадки надання спеціалістами звітів про визначення розміру моральної шкоди на підставі експертного дослідження. Звертаємо увагу, що діюча інструкція про порядок проведення експертиз не встановлює вичерпного переліку видів експертних досліджень. Навпроти, зроблене застереження про те, що з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.

     

    Відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

    У ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких – і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Тобто саме особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку буде відповідати за завдану моральну шкоду.

    Не є таким суб’єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

    Визначаючи розмір справедливої компенсації за понесені втрати немайнового характеру потрібно виходити з тяжкості спричинених моральних і психологічних переживань, їх глибини і тривалості відчуття душевного болю; особливо великого розміру шкоди, заподіяної здоров’ю. Потерпілому при ДТП необхідно знати, що розміри відшкодування моральної шкоди як правило перебувають в прямій залежності від розмірів заподіяного майнового збитку.

    Згідно судової практики, що склалася по місту Києву суди задовольняють відшкодування моральної шкоди в межах 2000-10000 грн. Як правило доказом понесення моральних страждань є висновок психолога і проведення  психологічного дослідження та посилання на загальне правило – моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо вона спричинена джерелом підвищеної небезпеки.

    Під час судового розгляду обґрунтовується заявлена позивачем (потерпілим), сума компенсації морального збитку. Потерпілий має право вимагати будь-яку компенсацію, проте суд керується ступенем доведеності нанесених моральних страждань, відповідністю розміру компенсації заподіяним стражданням та що особливо важливо – внутрішнім переконанням судді, яке як відомо є суб’єктивним чинником, який ґрунтується на вимогах розумності та справедливості.

    Адвокати «Брагар груп» представлятимуть Ваші інтереси в спорі з винуватцем ДТП, що заподіяв збиток чи його роботодавцем, допоможуть визначити та стягнути майнову шкоду, шкоду здоров’ю і що досить важливо – моральну шкоду, а також усі судові витрати, понесені Вами в ході судового розгляду (наприклад, витрати проведення усіх необхідних експертиз та інше).