• В червні 2017 року Кабінет міністрів України прийняв постанову №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Нормативним актом визначено стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Суть постанови зводиться до того, що обласні органи Держгеокадастру при розпорядженні земельними ділянками державної власності зобов’язані враховувати пріоритет їх передання учасникам антитерористичної операції, тобто особам, які визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
    За період з червня 2017 року до початку 2018 року учасники АТО подали до органів Держгеокадастру понад 24 тис. заяви на отримання земельних ділянок, з яких було задоволено 6 632 заяви на виділення земельних ділянок загальною площею 8,32 тис. гектарів, що становить 27% від кількості поданих заяв.
    Учасниками АТО визнаються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади та інші службовці які приймали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Також учасниками визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
    Згідно Постанови Кабміну №413 від 07.06.2017р. рішення про надання громадянину статусу учасника АТО приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.
    Комісії інформують у місячний строк Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою. Посвідчення учасника бойових дій і відповідний нагрудний знак, видаються Мін’юстом, органами Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.
    Таким чином належним підтвердженням отримання громадянином статусу учасника АТО є рішення комісії утворених в профільних силових відомствах та відповідне посвідчення.

    Суть стратегії безоплатної приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення зводиться до того, що обласні Держгеокадастри повинні опубліковувати перелік вільних земельних ділянок для надання громадянам у розмірі 25% від загальної площі ділянок проданих з аукціону у попередньому кварталі. Проте дане обмеження кількості вільних для надання ділянок не стосується учасників АТО, які виявили бажання скористуватися своїм правом.
    Органи Держгеокадастру повинні працювати в режимі максимального сприяння учасникам АТО та членам сімей загиблих воїнів в реалізації їх конституційного права на отримання землі. Виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції здійснюється на підставі ст. 118 Земельного кодексу України. Проте сподіватись на законне, а головне оперативне вирішення адміністративних питань органами Держгеокадастру не варто, нажаль лише в суді можливо захисти свої права. Розглянимо правильне проходження ключових етапів процедури отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та особливість звернення до суду у разі порушення прав учасника АТО.
    Отже на офіційних сайтах управлінь Держгеокадастру, щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу, розміщується перелік ділянок, які планується надати у наступному кварталі громадянам. Враховуючи Постанову Кабміну від 17.01.2018р. №18 вирішено, що до зазначеного переліку не включаються земельні ділянки, які передбачається надати учасникам АТО. Тобто апріорі держава повинна забезпечити земельними ділянками усіх бажаючих учасників АТО в реалізації свого гарантованого права.

    Отже, перш за все, необхідно визначитись з тим де саме буде знаходитись земельна ділянка сільськогосподарського призначення. Звертаємо увагу на те, що місце проживання (реєстрація) учасника не мають значення для вибору розташування ділянки.
    Управління Держгеокадастру є розпорядниками земель державної форми власності за межами населених пунктів, у тому числі сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, садівництва), рекреаційного призначення (для індивідуального дачного будівництва). Максимальна площа земельних ділянок встановлена нормативом для особистого селянського господарства становить до 2 га.; ведення садівництва до 0,12 га; індивідуального дачного будівництва до 0,1 га.. Своїм правом на отримання земельної ділянки громадянин може скористатися лише один раз по кожному виду.

    Для прикладу на офіційних сайтах управлінь Держгеокадастру містяться схематичні плани наявних земельних ділянок в межах конкретного району в основному для індивідуального дачного будівництва. В окремих областях відомості надаються лише у формі зведеної таблиці з розбивкою по районам. Ні схеми, ні таблиці не зобов’язують учасника АТО прив’язуватись до конкретного місце розташування ділянки чи призначення для використання.
    У разі подання учасником заяви на отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства слід врахувати, що бланк чи форма такої заяви не встановлено. В тексті зави має міститися обов’язкова вказівка про згоду на обробку персональних даних з написанням дати і підпису.
    На сайті публічної кадастрової карти map.land.gov.ua/kadastrova-karta або gisfile.com/map обираєте вільну ділянку та замовляєте у районному відділі Держгеокадастру (державного кадастрового реєстратора) викопіювання з кадастрової карти. На викопіюванні робите схематичне позначення бажаного місця розташування.
    До заяви про надання дозволу про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2 га.. Окрім викопіювання надаєте копії паспорту громадянина та ідентифікаційного номеру, рішення про надання статусу учасника АТО та посвідчення.
    Законодавець встановив конкретний строк в один місяць для прийняття одного з рішень про надання згоди на розробку проекту чи про відмову у наданні згоди. У випадку порушення вказаного строку для прийняття рішення Держгеокадастром, заявник отримує право замовити проект землеустрою за принципом «мовчазної згоди».
    Якщо ж дозвіл на розробку проекту надали, заявник звертається до землевпорядної організації для розробки землевпорядної документації. Звертаємо увагу на те, що такий землевпорядник повинен бути включений у відкритий державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників. А строк погоджений при укладанні договору на розробку проекту не повинен перевищувати шести місяців.
    Наступними кроками будуть: погодження проекту землеустрою з територіальним органом Держгеокадастру, державна реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, затвердження проекту землеустрою та реєстрація речового права на нерухоме майно, проте дані дії не потребують детальної юридичної уваги. У більшості випадків процедура гальмується на першій стадії. Дії учасника АТО у разі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та особливості звернення до суду та існуюча судова практика є більш важливою.

    Отже відмова у наданні дозволу має бути із вказівкою на конкретно визначені підстави, а причини відмови вичерпними. Підставою відмови (ч. 7 ст. 118 ЗКУ) у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам: 1) законів; 2)прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; 3)генеральних планів населених пунктів; 4)іншої містобудівної документації, 5)схем землеустрою, 6)техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, 7)проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
    Звертатися для захисту порушених прав необхідно до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства. Конкретний суд визначається за правилом альтернативної підсудності – чи то за місцем знаходження управління Держгеокадастру ,чи за місцем проживання (реєстрації) позивача.
    Враховуючи положення пп.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, а отже і учасники АТО.
    Неоднозначна судова практика показує, що у подібних судових спорах орган уповноважений розпоряджатися землями апелює до своїх особливих дискреційних повноважень. Адже начебто суд не може втручатися у дискрецію суб’єкта владних повноважень. Під дискреційними повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
    Бувають випадки, коли обласні Держгеокадастри, всупереч закону, на підставі поданих заяв про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилають їх органам місцевого самоврядування за місцем розташування ділянки, із запитами про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу. Такі дії є порушенням законодавства та повинні визнаватися у судах протиправними.
    Враховуючи специфіку пов’язану з обранням конкретного способу захисту прав та особливість адміністративного судочинства, радимо скористатись послугами кваліфікованого адвоката. Професійний правовий підхід в результаті допоможе зберегти час та приведе до запланованого результату.
    На практиці для прикладу: як на стадії отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, так на стадії погодження проекту, посадові особи порушують такий принципи однозначності та вичерпності у відповідях. Тобто для прийняття рішення у формі повідомлення (висновку) є два альтернативні варіанти про затвердження (надання згоди) або про відмову. Причому така відмова має бути вичерпна, однозначна та обґрунтована.
    Сама по собі приватизація, як процедура виділення земельної ділянки у власність, є безкоштовною. Разом з тим, вона складається з певних етапів, за які встановлюється плата (розроблення проекту, адміністративний збір). Наші юристи та адвокати готові безоплатно допомогти захисникам держави у здобутті земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а отримати компенсацію понесених витрат та сплату за свої послуги – лише після реєстрації права власності на землю. Пропонуємо укласти договір доручення та надати довіреність в яких передбачити взаємовигідні умови співпраці.