• Ця стаття для тих, хто продовжує переховуватись від кредиторів, державних і приватних виконавців, колекторів, замість того, щоб почати своє фінансове життя «з чистого аркушу».

    Процедура неплатоспроможності фізичних осіб буде цікава насамперед боржниками за валютними кредитами, оскільки створює правовий механізм, який дозволяє фізичній особі-боржнику реструктуризувати свої боргові зобов’язання та перевести їх з іноземної у національну валюту України для унеможливлення негайної реалізації житла, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами. Типовий портрет банкрута може виглядати так:

    • це особа, яка має банківський кредит (часто – валютний) із простроченням повернення боргу, а також значний борг за відсотками по тому ж кредиту;
    • з майна у такого боржника є невеличка квартира, гараж, можливо автомобіль;
    • також така особа має інші, небанківські борги (за комунальні послуги, податкові борги тощо);
    • щодо боржника відкрите виконавче провадження, але воно безрезультатне;
    • шансів визнати недійсним кредитний договір з банком – немає.

    Причини банкрутства фізичних осіб є різні: з-поміж них неефективне розпорядження власними активами або надмірність взятих на себе фінансових зобов’язань. Кредиторами фізичної особи можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи чи суб’єкти приватного або публічного права (Пенсійний фонд, Податкова служба, Митна служба). Як демонструє судова практика, значну частину справ ініціювали боржники з боргами до 1 млн грн (частіше навіть – до 500 тис. грн). Це звичайні громадяни, наймані працівники, пенсіонери, які мали необережність оформлювати так звані “швидкі кредити” або “кредити до зарплати” під величезні відсотки. Як наслідок – у певний момент, після неодноразового “перекредитування”, такі особи не мають фінансової можливості погасити отримані позики й нараховані штрафні санкції. Також в світлі пандемії втрата громадянами роботи, власного бізнесу або здешевлення їхніх активів через спричинену коронавірусом кризу не дає можливості належним чином виконувати існуючі боргові зобов’язання.

    На сьогоднішній день процедура банкрутства фізичних осіб в Україні стала реальністю. І це дає громадянам нові можливості розв’язати свої проблеми з заборгованостями. Визнання людини неплатоспроможною, тобто банкрутом, відбувається через суд, а тому без послуг кваліфікованого адвоката не обійтись. Перше питання, яке виникає у потенційних клієнтів даного напрямку, стосується затратної частини.

    Отже, мінімальна сума заборгованості, аби справа про відновлення платоспроможності фізичної особи мала економічний сенс, складає 300 тисяч грн. За подання боржником заяви до суду (судовий збір) – 0 грн. На авансування винагороди арбітражному керуючому за 3 місяці виконання повноважень – 15 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (по 5 розмірів прожиткових мінімумів за кожен місяць виконання повноважень) станом на березень 2021 складатиме 34050 грн. Нотаріальні послуги щодо реєстраційних дій (за необхідності) – 2-4 тисячі грн. Послуги кваліфікованого адвоката обійдуться приблизно в 100 тисяч гривень за супровід, ці витрати залежать від складності справи та можуть змінюватись. Вартість оформлення банкрутства залежить від обраного пакету послуг, регіону боржника, виду заборгованості, наявності майна у фізичної особи, обтяжень та інших факторів.

    Загалом процедура може тривати мінімум 8 місяців.

    На прикладах з практики стає зрозумілішим чим саме банкрутство для фізичної особи є вигідним. Тож, до прикладу особа, яка подала заяву про визнання себе банкрутом, у 2008-ому позичила в банку приблизно 100 тисяч доларів для придбання в іпотеку двокімнатної квартири у Києві. На час судового розгляду сформувалась прострочена заборгованість у понад півтора мільйона гривень – тоді як ринкова вартість іпотечної (заставної) квартири – трохи більше 1,2 мільйона гривень.

    Суд визнав, що людина “перебуває у скрутному матеріальному становищі: у зв’язку з фінансовою неплатоспроможністю погашати неспівмірні з її активами борги, через неможливість знайти оплачувану роботу в Україні в такому розмірі, яка б дозволила погасити кредитні зобов’язання, що стали додатково непомірно-великими через фінансову кризу у 2008 і 2014 роках”. Тому у процесі судового розгляду кредитор й позичальник узгодили план реструктуризації заборгованості, який згодом і затвердили судовою ухвалою. З дня підписання цього плану будь-які борги/відсотки/неустойка (штрафи, пені) та інші прямі чи непрямі санкції або заборгованості за кредитним договором не застосовуються.

    Надалі ж позичальник поступово упродовж 10 років погашатиме залишок несписаного боргу. При цьому розмір щомісячних внесків у рахунок погашення заборгованості буде незначним. Адже законодавством передбачено мінімальну суму, яка щомісяця має залишатися “в родині” для задоволення побутових потреб: не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та кожну особу, яка перебуває на його утриманні. У згаданому випадку це – приблизно 4300 гривень. Боржник на час процедури банкрутства може бути офіційно не працевлаштований та взагалі не змозі погашати борги або отримує мінімальну заробітну плату. У випадку мінімальної заробітної плати, щомісячний платіж за реструктуризованим кредитом становитиме приблизно 500 гривень. Можливий також продаж вказаної квартири на аукціонах банкрутів на особу, що буде діяти від імені банкрута. Умови аукціону налаштовані таким чином що ціна поступово знижується, тож майно можна викупити з 20% або 25% знижкою.

    Інший приклад. Особа має борг за позикою перед фізичною особою та борги перед державою в особі Митної служби. При цьому боржник «юридично» немає майна та доходів за рахунок яких можна погасити борги, виконавче провадження виявилося безрезультатним. Боржник подав до суду інформацію про все наявне майно та проект плану реструктуризації, в якому визначив що сподівається знайти роботу та планує частково погашати борги протягом 5 років, а залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню). Суд, а пізніше й арбітражний керуючий перевірили подані документи та майновий стан боржника та констатували, що погашати борги нічим. Важливо подати до суду виключно правдиву юридичну інформацію щодо майнового стану. При виявленні недостовірної інформації суд просто закриває справу та й кредитори також можуть подавати до суду докази. В даному випадку на зборах кредиторів представник кредитора – митного органу не з’явився, а позикодавець погодився на зміну способу виконання зобов’язань. Таким чином, арбітражний керуючий подав до суду висновки, що будь-яке майно у боржника відсутнє і потрібно перейти до процедури погашення боргів, тобто до заключної стадій визнання боржника банкрутом. Що стосується боргу перед державою, то в результаті закінчення усієї процедури в судовому порядку, він буде списаний. У випадку, якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів. Тобто, фізична особа звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів.

    Разом з тим, важливим обмежувачем випадків зловживання правом є можливість визнання фізичної особи банкрутом не частіше ніж раз на 5 років. Також, є борги, від яких не звільняє процедура банкрутства, до них відносяться:

    — відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

    — вимоги зі сплати єдиного соціального внеску, аліменти;

    — виконання інших зобов’язань, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи

    Отже, після процедури банкротства фізична особа має можливість продовжити свою діяльність без старих зобов’язань та в подальшому з досвідом уникати фінансових помилок. Встановлення неплатоспроможності разом з командою наших досвідчених професіоналів допоможе боржнику «звільнитися від боргів» з найменшими втратами майна або ж реструктуризувати борги за «вигідними» умовами. Вибір, відносно того, як вирішити проблему з боргами стоїть за кожним з боржників, однак здається він очевидний.