• На сьогодні виникає чимало питань щодо виплати аліментів на дитину, із врахування цілої низки аспектів (майнового стану платника аліментів, визначення розміру суми виплати аліментів на дитину та ін.). Отже спочатку розглянемо процесуальну сторону даної категорії цивільних справ.

    Важливо зазначити, що відповідно п. 3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів.

    Також необхідно вказати і про хитрощі використання альтернативної територіальної підсудності для подання позову із двома вимогами, а саме про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Що мається на увазі?

    Якщо ви не хочете подавати в суд за місцем знаходження відповідача, можна об’єднати в одному позові дві вимоги –  про розірвання шлюбу та стягнення аліментів Адже при заявлені останньої вимоги, по стягненню аліментів, автоматично надає процесуальне право вибору суду Позивачу в наступному порядку.

    Питання пов’язане із територіальною підсудністю, врегульовано наступними положенями Цивільного процесуального кодексу України. Мова йде про положення статті 109 та 110. В ч. 1 статті 109 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

    Але ж є і стаття 110, яка визначає підсудність справ за вибором позивача, зокрема, в ч. 1 вказано, що позови про стягнення аліментів, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Також в ч. 2 загаданої статті передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

    Якщо відповідач перебуває на тимчасово окупованій території, то такі труднощі також вирішуються поданням позову з декількома вище вказаними вимогами, що дає право на обрання територіальної підсудність за вибором позивача. Або ж через визначення Апеляційним судом міста Києва районного суду якому буде підсудна справа

    Що стосується виконання рішення, на підставі виконавчого листа, то Ви вже як стягувач, маєте право подати заяву із виконавчим документом. Важливо що в згідно ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач звільняється від сплати авансового внеску для відкриття виконавчого провадження.

    Отже в тому випадку, якщо боржник по аліментах не перебуває на території України, а на окупованих, і до прикладу, вже в рамках відкритого виконавчого провадження, його автомобіль може вже бути оголошений в розшук на підставі постанови державного (приватного) виконавця. І при можливому перетині божником адміністративного або державного кордону, його можуть затримати, автомобіль конфіскувати, як його майно та продати через СЕТАМ.

    Також якщо божник злісно ухилявся від сплати, при тому був належним чином повідомленим, що в нього є відповідне зобов’язання, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності.  За злісне ухилення від сплати аліментів, згідно ст. 164 Кримінального кодексу України, передбачено покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арешту на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

    Важливо звернути вашу увагу на нові зміни в Сімейному кодексі України від 17.05.2017 року. Отже, просимо вашої уваги, і вказуємо наступне.

    У зв’язку із прийняттям нових змін Сімейного кодексу України, змінено певні положення, що стосуються всіх питань з виплати аліментів. А саме внесено відповідні зміни до ст. 70, 179, 181, 182, 183, 184, 191, 195, та 196. Отже, слід більш детально проаналізувати кожне нововведення в кодексі.

    В ч. 2 статті 70 Сімейного кодексу України доповнено аспект, коли суд при вирішенні спору про поділ майна може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема чи хтось із подружжя ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей).

    А зміст статті 179 змінено повністю, і головною зміною у визначені права власності на аліменти, одержані на дитину, є наступне. Відмінно від попередньої редакції даної статті, де було визначено що аліменти є власністю одного із батьків, який утримує дитину, наразі аліменти є власністю дитини. Тобто, ми можемо бачити, що з метою уникнення певних непорозумінь, при визначенні сторони, яка повинна бути власником аліментів, законодавець для врегулювання даного питання підійшов доволі таки універсально.

    Проте згідно нової редакції даної статті, все таки аліменти які будуть виплачуватися на ім’я одного із батьків повинен їх використовувати виключно за цільовим призначенням. Але, згідно ч. 3 вказаної статті, це не позбавляє неповнолітню дитину, на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними.

    Далі розглянемо нові положення ст. 181 Сімейного кодексу України.

    Отже, в ч. 3 старої редакції статті було зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

    А в новій редакції ч.3 доповнили одразу ж таким змістом (далі по тексту): «за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина», отже опікун сам обирає форму та вид виплати аліментів. Також доповнено новим абзацом ч. 3 ст. 181: «спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів». Тому можна безперешкодно звернутися до суду одержувачу аліментів, щоб змінити спосіб стягнення. Частини 4 та 5 даної статті залишено без змін, які стосуються питань пов’язаних з виїздом закордон одного із батьків, який повинен сплачувати аліменти.

    Дуже важливі зміни внесено до ч. 1. ст. 182, а саме що стосується для визначення судом встановлення розміру аліментів. Тобто окрім старих підстав в пунктах частини 1 загаданої статті, а саме стану здоров’я та матеріального становища дитини, стану здоров’я та матеріального становища платника аліментів та наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, доповнено пунктами наступного змісту.

    Отже, додано п. 3-1 ч.1 вказаної, в якому сформовано такий аспект при визначенні розміру аліментів судом, як «наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів».

    Також відтепер, згідно нового п. 3-2, суд при визначенні розміру аліментів, враховує – «доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.». Тобто, якщо платник аліментів не довів походження доходів, стягувач аліментів має право надавати докази, щодо купівлі платником майна сумою більше ніж 16 000 грн.

    Важливо, що згідно ч. 2 старої редакції ст. 182 було встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В редакції нової міститься 50 відсотків прожиткового мінімуму.

    Тобто, враховуючи положення ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», дана сума для дітей 6 років не можу бути меншої від 713 грн., а дітей віком від 6 до 18 років не менше половини 888 грн. (з 1 травня 2017 року).

    Далі розглянемо доповнення до статті 183 Сімейного кодексу України, а саме доповнено положенням частину 5, наступного змісту: «Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.». Отже, якщо йде мова про стягнення аліментів на трьох і більше, то із врахуванням доходів платника аліментів, сума на кожну дитину не може перевищувати для дитини до 6 років – 14 260 грн. а для дитини віком від 6 до 18 років 17 770 грн. (суми враховані згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», від 01 травня 2017 року).

    Статтю 195 змінили повністю. Відтепер визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) буде відбуватися наступним чином.

    Ч. 1 статті доповнено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

    Тепер згідно ч. 2 заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається не із заробітку (доходу), який він одержує, а виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

    У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

    Щодо розміру заборгованості по аліментах, все ж таки знову обов’язок обчислення покладено на державного виконавця, приватного виконавця, а у разі спору – на суд.

    І останнє, в статті 196, яка стосується визначення відповідальності за прострочення сплати аліментів оплати додаткових витрат на дитину, доповнено ч. 1 та новим положенням в частині 4.

    В ч. 1 вказано – «У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.». Як ми бачимо законодавець, встановив чітке визначення дати початку нарахування пені.

    Щодо змісту нової частині 4 вказаної статті – у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми. Тут вже законодавець по-суті продублював загальні положення Цивільного кодексу України, щодо нарахування 3 % річних та інфляції, а саме ст. 625.

    Окремо щодо варіантів додаткових витрат на утримання дитини.  Додатково судом може бути враховано особливі потреби дитини важкі хронічні хвороби, каліцтво та інвалідність.  Тобто важливими доказами сторона позивача може підтвердити вищевказані факти, що окрім щоденних витрат на утримання та виховання дитини у неї є потреба у додаткових витратах. Для цього можуть слугувати відповідні довідки з медичних закладів, соціальних служб. А якщо в дитини є певний спортивний потенціал (постійна активна участь та перемоги у спортивних чемпіонатах та інше), судом може бути враховано і наявність нагород за високі спортивні досягнення.

    Також міститься другий абзац – «Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі не встановлення такого строку – після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.».

    А тут ми бачимо як законодавець, продублював положення зі ст. 530 Цивільного кодексу України, яку в практиці й так, як пряму норму, постійно застосовують. Тому з нашого погляду дане формулювання є просто уточненням, і не більше.

    Отже, ми з Вами розглянули зміст нововведень до положень Сімейного кодексу України від 17.05.2017 року.

    Станом на момент даної публікації є очевидним, що немає судової практики щодо встановлення розміру аліментів на підставі показника майнового становище платника, а не розміру офіційної зарплатні. Слід коротко розглянути теперішню практику, з врахуванням попередніх положень.

    Проаналізувавши судову практику за червень 2017 року, до місцевих судів загальної юрисдикції звертаються з позовами про сплату аліментів в твердій грошовій сумі.

    Для прикладу рішенням від 19.06.2017 року Дніпровського районного суду міста Києва по цивільній справі №755/5632/17, судом задоволено позов, і постановлено стягувати 1000 грн. на дитину що місяця до повноліття, починаючи з 13.04.2017 року http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67270932 .

    Також є схоже рішення, щодо встановлення твердої грошової суми виплати аліментів, згідно рішення від 19.06.2017 року Святошинським районним судом міста Києва по справі 759/1280/17, постановлено стягнути з відповідача (чоловіка) суму в розмірі 3000 грн. щомісяця на утримання сина до досягнення дитиною повноліття. Із текстом рішення також можна ознайомитися за наступним посиланням. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67224262 .

    Слід окремо врахувати і практику із встановленням суми аліментів у частці від заробітку платника аліментів.

    Згідно рішення від 20.06.2017 року Голосіївського районного суду міста Києва по справі 752/8775/17, постановлено стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі ¼ від загального доходу, але не менше 30 % від встановленого прожиткового мінімуму для дитини.

    Посилання на рішення суду http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67317272

    Аналогічні рішення від 19.06.2017 року були постановлені Деснянським районним судом міста Києва та Святошинським районним судом міста Києва.

    Відповідні посилання на рішення http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67243443 та http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67246001 .

    Варто навести приклади середніх заробітних плат по наступним регіонам (станом на квітень 2017 року, згідно даних Держстату України), частина від яких наразі буде виплачуватися при спорах по виплаті аліментів:

    • Київ – 10 788 грн.;
    • Київська область – 6 578 грн.;
    • Миколаївська область – 6 183 грн.;
    • Одеська область – 6 062 грн.;

    Отже, є можливість стягувати аліменти, як і у твердій грошовій сумі так і виходячи із встановленої частки доходу платника аліментів, але не менше вставленого розміру від прожиткового мінімуму на дитину.

    Тобто, враховуючи, що практика стягування аліментів, є постійним практичним явищем в цивільному процесі, це не складе труднощів надати Вам професійну юридичну послугу із відповідним позовом до суду, щоб стягнути необхідну суму аліментів на утримання одного або більше дітей.