• Майже кожен бажаючий придбати у власність авто, задумувався над варіантом купівлі авто за кордоном з можливістю пригнати авто, користуватися ним і не платити за розмитнення. Інтернет рясніє порадами і пропозиціями типу: як купити авто за кордоном при цьому уникаючи будь яких митних платежів при перетинанні кордону.
    Проте відразу виникають питання: Які способи пересування на не розмитненому авто територією України існують? На стільки це законно? Чи не трапиться так, що після такої покупки власник залишиться без коштів і авто?
    Відразу можна сказати, що на нерозмитненому авто в Україні їздити можна. Однак існує ряд законодавчих вимог, недотримання або порушення яких може призвести до застосування санкцій і понесення відповідальності винною особою.
    Також слід зазначити, що норми українського законодавства писані таким чином, щоб максимально не дати громадянину України можливості уникнути процедури розмитнення іноземного транспортного засобу.
    Ми ж проаналізуємо три основні способи пересування на нерозмитненому авто в Україні із впевненістю у законності таких дій.
    Спосіб 1. «Придбання» громадянином України нерозмитненого авто у власника-іноземця (наприклад – поляка) з необхідністю кожні 5 діб перетинати державний кордон в зоні діяльності однієї митниці (не плутати з пунктом пропуску через державний кордон), або кожні 10 діб, у разі перетинання кордону в зоні діяльності іншої митниці.
    Сама процедура «придбання» здійснюється, як правило, на території країни в якій зареєстрований автомобіль і не є стандартною, тому що угода не супроводжується укладанням договору купівлі-продажу, а тому ви не стаєте в такому разі власником авто, а лише отримуєте право користування від імені власника. Документами, які підтверджують ваше право користування даним автомобілем є завірена в установленому законом порядку довіреність видана громадянину України автовласником-іноземцем та техпаспорт на авто. Щодо вартості та процедури оформлення даних документів, то вона визначається за вашою домовленістю із власником-іноземцем. Варіантів, щодо таких домовленостей безліч, сума оформлення документів може входити у вартість авто або бути визначена окремо. В будь-якому випадку ви заздалегідь домовляйтесь із власником авто про порядок та грошові витрати на оформлення такої угоди.
    Щодо необхідності регулярного перетинання державного кордону, то це обумовлено наступним. Для того щоб не здійснювати сплату митних платежів (розмитнення), авто поміщається в режим транзитних перевезень, до якого застосовуються строки транзитних перевезень визначені статею 95 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а саме, перетинання кордону кожні 5 і 10 днів.
    Варто зазначити, що до строків транзитного перевезення автомобіля на іноземних номерах, не включається час пов’язаний з потраплянням автомобіля в аварію або час дії обставин непереборної сили, при цьому власник авто повинен терміново повідомити найближчий орган Державної фіскальної служби про обставини події та місцезнаходження автомобіля, а також вжити всі необхідні заходи щодо збереження авто та недопущення будь-якого його використання – згідно статті 192 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
    Під аварією слід розуміти пошкодження, вихід з ладу й руйнування, що сталися з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин. Під дією непереборної сили слід розуміти: стихійне лихо, військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, зафіксований у встановленому законом порядку факт учинення злочинних дій третіми особами, інші обставини чи події.
    Повідомлення здійснюється шляхом подачі до найближчого органу ДФС (найкраще до митниці, але законом не уточнюється) заяви та документів, що підтверджують факт перевищення строків транзитних перевезень (довідок з поліції, суду, лікарні, рятувальної служби, тощо).
    У разі, якщо строки транзитного перевезення були перевищенні без належних на те підстав, то на порушника митних правил чекає відповідальність передбачена статтею 470 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Так, йому може загрожувати попередження або штраф від 170 до 8500 грн., все залежить від часу на який було перевищено строки транзитних перевезень.
    Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які давали б право поліцейським контролювати дотримання митних правил а також зупиняти транспортний засіб тільки тому, що він на іноземній реєстрації. Тому правоохоронці не можуть залучити автовласника до відповідальності за їзду на іноземних номерах. Проте між органами Державної фіскальної служби і Національною поліцією здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають кордон України. В тому числі і щодо митного оформлення та державної реєстрації таких автомобілів. А тому поліція може зафіксувати порушення і передати цю інформацію митниці, яка і виносить постанови про порушення митних правил.
    Підсумовуючи даний спосіб пересування на нерозмитненому авто, слід сказати, що він найкраще підходить – жителям прикордонних регіонів, чия діяльність пов’язана з частими поїздками в сусідню державу і є не зручним – всім тим, для кого відстань до відповідних пунктів пропуску є досить значною щоб робити такі регулярні поїздки для «відмітки».
    Примітка! Пункт пропуску через державний кордон (далі – ПП) – спеціально виділена територія на автомобільних станціях з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
    Більш детальне визначення наводиться в Постанові КМУ «Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю» № 751 від 18.08.2010.
    Щодо чіткого законодавчого визначення поняття «митниця», то такого не існує. Дане поняття наводилось в редакції Митного кодексу України від 11.07.2002 року (на даний час втратив чинність) з якого можна дізнатись, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
    З 2014 року в Україні діє Державна фіскальна служба України (далі ДФС), на яку і покладаються завдання по реалізації державної політики у сфері державної митної справи.
    Із прийняттям нової редакції Митного кодексу нормотворець не врегулював питання, щодо надання чіткого визначення поняттю «митниця», проте застосовує даний термін у положеннях нового Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI
    Згідно із змісту Положень про створення «територіальних» митниць, що затверджуються Наказами ДФС, для прикладу, наведемо Положення про Львівську митницю ДФС, можна зрозуміти, що митницею є територіальний орган ДФС України, який підпорядковується ДФС і забезпечує реалізацію повноважень ДФС у зоні своєї діяльності.
    Робимо висновок, що в зоні діяльності однієї митниці може діяти декілька ПП і якщо ви бажаєте перетинати державний кордон кожні 10 днів, то повинні не просто в’їжджати і виїжджати через різні ПП, а робити це через пункти пропуску різних областей України, оскільки зона діяльності однієї митниці, в більшості випадках, відповідає території конкретної області України! (наприклад, в’їжджати через ПП Львівської області, а виїжджати через ПП Волинської).
    Інформацію про перелік митниць та зони їх діяльності можна дізнатись за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/63374.html
    Перелік пунктів пропуску через державний кордон можна дізнатись за посиланням: http://dpsu.gov.ua/ua/Perelik-punktiv-propusku
    Спосіб 2. Тимчасове ввезення громадянином-нерезидентом (мається на увазі, коли ви маєте паспорт іншої держави) на митну територію України автомобіля для приватного використання строком на один рік.
    Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація такого авто в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. – Згідно статті 380 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
    Примітка! В Україні діє принцип єдиного громадянства, який закріплений статтею 4 Конституції України.
    Проте, прямої заборони подвійного громадянства у вітчизняному законодавстві не має і цим користуються жителі прикордонних регіонів. Так через прогалини українського законодавства мешканці сусідньої із Угорщиною Закарпатської області, із-задоволенням використовують усі переваги громадянства країни-члена Європейського Союзу.
    До речі існує також інший варіант, коли авто завозиться нерезидентом для приватного використання, при цьому право управляти автомобілем передоручається громадянину України. Такий спосіб також має місце на існування, оскільки право користуватись нерозмитненим авто гарантується Конвенцією про тимчасове ввезення від 26.06.1990 (ратифікована Україною 2004 року)., проте слід дотримуватись певним вимог.
    Так, стаття 2 глави ІІ додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення (далі – Конвенція) визначає, що користуватися правом на тимчасове ввезення можуть транспортні засоби комерційного чи приватного використання.
    Стаття 1 глави І додатку С до Конвенції визначає поняття «транспортного засобу» а також терміни «комерційне використання», «приватне використання», які дещо вступають у суперечність із подібними визначеннями наданими пунктами 58, 59 та 60 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Так у Митному кодексі «транспортні засоби приватного використання» визначаються, як «транспортні засоби особистого користування», а тому виникає питання, щодо того, який термін застосовувати?
    Частина 3 статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI говорить нам, що якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Тому доходимо висновку, що потрібно застосовувати терміни і поняття наведенні в Конвенції.
    В ст. 5 гл. ІІІ д. С до Конвенції про тимчасове ввезення зазначається, що транспортні засоби приватного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім’я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території. Із змісту цієї норми можна дійти категоричного висновку, що громадянин України не має права користуватись автомобілем переданим йому іноземцем. Проте, стаття 7 гл. ІІІ д. С. цієї Конвенції говорить про наступне «транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення».
    Звідси випливає, що власник-іноземець (користувач права на тимчасове ввезення) виписавши довіреність на авто громадянину України, видавши йому техпаспорт, уповноважує останнього використовувати авто від свого імені протягом одного року.
    Однак, в судах України з’являється все більше справ про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні митних правил, виявлених в результаті перевірки митницею за інформацією наданою працівниками поліції.
    Які ж порушення фактично можуть бути інкриміновані користувачам іноземних транспортних засобів при ввезенні останніх для (приватного використання) особистого користування?
    Перш за все говорять про перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення транспортного засобу (ст. 481 Митного кодексу України, попередження або штраф від 850 до 17000 грн.).
    Дехто вважає, що можна заплатити один раз штраф і їздити потім все життя, адже згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
    Але судова практика України вже зараз вказує на те, що до винного в порушенні умов тимчасового ввезення також можуть бути застосовані інші норми, наприклад, ч. 2 ст. 469 або ст. 485 Митного кодексу України.
    Що стосується ч. 2 ст. 469 МК України, вона передбачає відповідальність за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, в тому числі користування або розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, що тягне за собою штраф до 17000 грн. Однак в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп / 2015 від 31.03.2015р. останній дав тлумачення, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 469 МК України. В тому числі, тому, що режим тимчасового ввезення взагалі не вказано в диспозиції даної правової норми. Тому на даний момент ч.2 ст. 469 ТК не може бути застосовуватися до порушників режиму тимчасового ввезення. Але це зовсім не означає, що їм не загрожує взагалі ніякої відповідальності.
    Аналіз статті 485 Митного кодексу України свідчить про те, що за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, передбачається штраф у розмірі 300% від несплачених платежів, до яких відноситься мито, акцизний податок і податок на додану вартість. Загальна сума цих платежів в будь-якому випадку буде дуже значною і багато разів перевищить вартість автомобіля. На даний момент в практиці судів вже є випадки залучення користувачів нерозмитнених автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення і переданих іншим особам, за цією статтею (наприклад, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року по справі № 521/186/16-а), і суми штрафів складають сотні тисяч гривень.
    Однак в результаті сплати штрафів в зазначеному розмірі ніхто не розмитнює авто, а тільки несе відповідальність за допущене правопорушення, оскільки згідно з ч. 2 ст. 464 МК України сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується покарання у вигляді конфіскації транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 Митного кодексу України, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, за винятком випадків, передбачених цим кодексом. Щоб розмитнити авто, доведеться заплатити ще 100% (тобто, всього 400% вартості податків і зборів), і слід пам’ятати про те, що на територію України можна ввезти авто, тільки якщо воно буде відповідати стандарту Євро-5. Інакше людина не зможе зареєструвати його і отримати державні номери навіть після сплати всіх митних платежів.
    Також слід згадати і про кримінальну відповідальність. Стаття 212 Кримінального кодексу України – ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), швидше за все, буде застосовуватись автоматично в разі, якщо загальна сума несплачених платежів за розмитнення авто досягне рівнів, визначених цією статтею (тобто від 800 тис. грн.). Відбуватиметься «автоматичне» порушення кримінальних проваджень за результатами складання протоколів про порушення митних правил або актів документальних невиїзних позапланових перевірок про несплату податків і збору за ввезення авто, яке порушило умови транзиту або тимчасового ввезення.

    Спосіб 3. Офіційне оформлення автомобіля за кордоном на громадянина України, який являється працівником іноземної компанії. Таким чином він набуває право користування транспортним засобом в Україні без обов’язкового перетинання державного кордону протягом одного року.
    При цьому, все виглядає таким чином, що ви, як працівник відповідної іноземної компанії пересуваєтесь Україною, офіційно перебуваючи в тривалому відрядженні. Також такий громадянин повинен врахувати, що кожний перетин кордону буде супроводжуватись необхідністю оформлення візи з попереднім продовженням строку дії трудового договору (контракту) і переоформленням довіреності із компанією власником автомобіля.
    Слід пам’ятати й те, що «придбавши» таким чином автомобіль ви не стаєте його законним власником, а отримуєте лише право тимчасового користування ним, а тому продати ви його теж не зможете (юридичним власником такого авто є іноземна компанія).
    Як зазначалось у попередньому способі, так і в даному випадку стаття 7 глави ІІІ додатку С до Конвенції надає право громадянину України, як працівнику іноземної компанії, користуватись відповідним автомобілем, але лише у випадку наявності в громадянина дозволу користуватись правом на тимчасове ввезення і здійснювати свою діяльність на користь і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення, тобто, відповідної компанії.
    Тому при укладанні громадянином України відповідного трудового договору (контракту) із іноземною компанією слід врахувати і прописати в умовах контракту відповідні положення про те, який порядок трудових відносин існує між громадянином і компанію, та залежно від виду транспортного засобу, в якій формі буде здійснюватись його використання (комерційне чи приватне).
    Також законодавством більшості країн визначає обов’язок по сплаті податків з працівників компанії і транспортних засобів зареєстрованих на відповідну фірму (наприклад в Польщі є обов’язковими: податок з фізичних осіб, ПДВ, податок на транспортні засоби та інші).
    А тому слід бути обережним, щоб не зіткнутися із серйозними проблемами та не потрапити в таку ситуацію, коли компанія-власник автомобіля може «випадково» зникнути і не сплатити податки.
    Ваше працевлаштування повинне бути згідно норм трудового законодавства відповідної країни, а діяльність компанії-власника автомобіля не повинна мати ознак фіктивності, оскільки за це в більшості іноземних країнах передбачається відповідальність.
    Нажаль зараз наявні перші дзвіночки з Литви про юристів – аферистів, які стають власниками таких компаній з чисельним штатом наших земляків відкомандированих в Україну на литовських номерах. У подальшому юристи, які фактично стають власниками таких автомобілів вимагають від псевдо робітників відкупну суму. Нажаль закон на їхній стороні. Тому радимо, якщо і вплутуватися у подібну історію, то не лише у ролі робітника такої фірми, а і єдиного власника або співвласника з іншими українцями.
    Варіант із реєстрацією іноземної фірми громадянином України залежить від внутрішнього законодавства країни реєстрації. Обравши такий шлях, ви повністю убезпечуєте себе від неприємних ситуацій із тим, що Вас раптом хтось «кине», тому що в даному випадку Ви є повністю відповідальним за діяльність власної компанії і таким чином обов’язок по сплаті податків повністю лягає на ваші плечі. До того ж, щоб робота вашої фірми не мала ознак фіктивності, Ви повинні реально займатися певний видом діяльності.
    Вартість реєстрації власної компанії (наприклад в Польщі) громадянином України може бути різною і залежить від того, чи ви самі здійснюватиме процедуру реєстрації або залучитесь підтримкою професійного юриста (юридичної фірми). Якщо це другий варіант, то середня вартість такого роду послуг на ринку близько 800 євро.
    Найбільш поширеною організаційно-правовою формою, яку обирають при реєстрації є Приватний підприємець або ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю). Від вибору форми залежить розмір статутного капіталу (для ТОВ у Польщі становить 5000 злотих, тобто близько 1200 євро), а також вартість послуг нотаріуса, який здійснюватиме реєстрацію. Для прикладу зареєструвати ТОВ у Словакії необхідно буде внести статутний капітал не менш 5000 євро та існують обмеження на особу – директора компанії. Адже ним може бути лише громадянин Словакії або нашої держави отримавши при цьому дозвіл на тимчасове місце проживання.
    До того ж слід врахувати витрати, які будуть в процесі діяльності (податки, витрати на бухгалтерські послуги, за надання поштової адреси тощо). Так, даний спосіб обраний для пересування на нерозмитненому авто, може бути економічно невигідним, а тому це слід врахувати.
    Підсумовуючи зміст статті, зазначимо, що це основні існуючі способи пересування автомобілем на іноземних номерах по території України. Звісно що варіантів, як позбавити себе надмірних витрат і не здійснювати процедури розмитнення авто може бути більше і все залежить від винахідливості та юридичної «підкованості» громадян, які бажають їздити на іноземному автомобілі. Проте слід пам’ятати, що і санкцій в українському законодавстві за порушення митних правил теж достатньо. Твердо переконані, що суспільству не потрібно вигадувати схеми в обхід вимог про розмитнення – суспільству потрібно вимагати спрощення та здешевлення такого розмитнення.