• Сьогодні актуальним питанням залишається соціальний та правовий захист учасників антитерористичної операції на сході України. Починаючи з 2014 року, в законодавство України внесено ряд нововведень, які покликані забезпечити належний рівень «пільгового забезпечення» ветеранів-учасників АТО. Саме для цього надано чималий ряд переваг, у вигляді різних пільг, які покликані максимально забезпечити соціальний захист бійців та їхній сімей.

    Для початку слід визначити, хто із військовослужбовців (резервісти, військовозобов’язані) та працівників належать до учасників бойових дій (АТО), відповідно до п. 19 та п. 20 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:
    • Збройних Сил України;
    • Національної гвардії України;
    • Служби безпеки України;
    • Служби зовнішньої розвідки України;
    • Державної прикордонної служби України;
    • Державної служби з надзвичайних ситуацій України;
    • Державної спеціальної служби транспорт;
    • військовослужбовці військових прокуратур.
    Особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції:
    • Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи *Державна фіскальна служба України;
    • Національної поліції України, особи рядового, начальницького складу;
    • військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України;
    • Управління державної охорони України;
    • Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
    • Державної пенітенціарної служби України;
    Також особи з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

    Додатково у пункті 20 статті 6 вказаного закону визначено осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

    Приміром, це добровольці з відомого 24-ого окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар», 11-й окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Київська Русь» та Полку спеціального призначення Національної гвардії України «АЗОВ», які були утворені в 2014 році з початком російської агресії проти України.

    Проте, нажаль, є і спірні питання щодо визнання деяких добровольчих формувань наприклад, ДУК «Правий сектор». Такий перелік визнаних добровольчих формувань визначено Антитерористичним центром при СБУ та ГШ ЗСУ.

    Окремо слід зазначити, що надання статусу учасника бойових дій особам, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначається спеціальним порядком встановленим Кабінетом Міністрів України від 20.08.2014 року № 413.
    Згідно пункту 2 вказаного порядку статус учасника бойових дій надається особам, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах проведення АТО.

    А в статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зазначено певний перелік пільг,зокрема, для учасників АТО:
    1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
    2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
    3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
    4) 75-% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
    5) 75-% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
    6) 75-% знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
    7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.
    Щодо пункту 7 окремо слід зазначити що на практиці водії часто на міжміському, районному та обласному сполученні відмовляють, при чому в дуже грубій формі, учасникам АТО та й іншим категоріям пільговиків. З цього приводу виникало та продовжує виникати чимало неприємних ситуацій.
    Такий випадок – це публічне приниження для людини, яка забезпечена належним правом та пільгою, пройшовши жах війни і яка має негативні наслідки по стану здоров’я і в особистому житті. Таким людям, які «по праву» заслужи дану пільгу, вкрай важко сприймати це від водіїв, які при тому – в більшості випадків, не платять податки з реального доходу, не підтримують належний технічний стан автотранспорту та рівень чистоти в салоні, палять, вживають ненормативну лексику при пасажирах.
    По при все, органи місцевого самоврядування у відповідності до ст. 26 ЗУ «Про органи місцевого самоврядування» та ст. 37 ЗУ «Про автомобільний транспорт» відшкодовують перевізникам за рахунок місцевого бюджету, витрати пов’язані з перевезеннями пільговиків.

    Отже, наводимо далі перелік пільг відповідно вказаної статті:
    8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
    9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
    10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
    11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
    12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
    13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
    14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
    15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель на 10 років;
    16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів;
    17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
    18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
    19) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт).
    20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
    21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома.
    22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.
    Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

    Також в статті 12 даного закону учасникам АТО пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Важливо – щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

    І окрім того Держава забезпечує учасникам АТО, та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.
    Але нажаль останнє не стосується учасників добровольчих формувань.

    Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді:
    • повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
    • пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
    • соціальної стипендії;
    • безоплатного забезпечення підручниками;
    • безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
    • безоплатного проживання в гуртожитку;
    Також це стосується інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідне формулювання також закріплено в п. 17 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» від 2014 року.

    Невеличкий «бонус», передбачено і Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни».
    Учасникам АТО передбачено додаткову виплату у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок,підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною. «40» грн. – це ціна «поліпшення» учасника АТО. Ні! Ми згодні з тим, що надано багато пільг та різних «бонусів соц. захисту», але з іншої сторони виглядає неначе насмішка над людьми!

    Окремо, хотілося б зазначити щодо пенсійного віку учасників АТО. Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 2003 року,
    учасники АТО мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

    Відносно земельного питання виділення земельної ділянки учасникам АТО.
    По перше, яким законодавством регулюється дане питання?
    Згідно п. 14 статті 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, учасникам АТО, надається першочергове відведення земельних ділянок за призначенням:
    • індивідуальне житлове будівництво;
    • садівництво і городництво.

    Передача у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України. Проте надання у власність здійснюється за умови, що учасник АТО:
    • попередньо не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки;
    • надав документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).

    По друге, щодо важливості цільового призначення земельної ділянки.
    Земельні ділянки можуть бути надані учасникам АТО у власність у межах норм безоплатної приватизації, відповідно статті 121 Земельного кодексу України. В залежності від її цільового призначення, надається в наступних площах:
    1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
    2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
    • у селах — не більше 0,25 га,
    • в селищах — не більше 0,15 га,
    • в містах — не більше 0,10 га;
    4) індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.

    По третє, і саме головне, це – процедура виділення земельних ділянок.
    Отже, що потрібно зробити учаснику АТО (в хронологічному порядку):
    1. Потрібно подати клопотання про надання дозволу на розроблення землевпорядних документів до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність.
    У клопотанні зазначаються:
    • цільове призначення земельної ділянки;
    • її орієнтовна площа;
    • графічний макет місця розташування бажаної земельної ділянки.
    2. Даний орган державної влади, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає вмотивовану відмову щодо його надання.
    3. Розробка проекту землеустрою для відведення земельної ділянки за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, які обумовлюються. Розроблений проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру України, а у разі розташування земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій планується розташування об’єкта будівництва, — із структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.
    4. Після погодження проекту землеустрою особі потрібно звернутися до державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки із заявою про проведення державної реєстрації земельної ділянки та надання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.
    5. Відповідний орган, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

    Також зазначаємо щодо строків оформлення документів та їх вартість
    1. Подання клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації до відповідного органу державної влади, який надається в момент подання (безоплатно);
    2. Прийняття рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою – видається до 30 днів з моменту подання (безоплатно);
    3. Розробка землевпорядної документації – не більше 6 місяців (вартість визначається в договорі з розробником);
    4. Процедура погодження землевпорядної документації – до 10 робочих днів (безоплатно);
    5. Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі – до 14 робочих днів (безоплатно);
    6. Видача рішення про затвердження землевпорядної документації та передачі земельної ділянки у власність – в межах оптимальних строків (безоплатно);
    7. Процедура реєстрації права власності на земельну ділянку – протягом 14 робочих днів з оплатою держ. мита 119 грн. та 120 грн. за отримання Витягу з Реєстру речових прав на нерухоме;

    І у зв’язку з цим, важливо зазначити, що учасники АТО в праві вимагати від місцевих рад розгляд їх клопотань про надання земельної ділянки в першочерговому порядку. А в разі якщо неможливо задовольнити таке клопотання, тобто відмови, місцева рада повинна надати вмотивовану письмову відповідь, з вказівкою конкретних причин, підстав. Рішення про виділення земельних ділянок, зазвичай офіційно публікуються на сайті місцевої ради.
    Але, якщо при реальній наявності таких земельних ділянок, які чомусь безперешкодно виділяються іншим особам, які не мають права на першочергове отримання земельної ділянки, а учаснику АТО надається відмова, то є шанс оскаржити дану відмову в адміністративному суді.

    Також приємна новина, що згідно п. 13 ч. 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» учасники АТО, як інші учасники бойових дій, звільняються від сплати судового збору взагалі! У разі порушення їх прав на пільги, можуть подати позов до суду, не сплачуючи суми, як іноді бувають не підйомні для таких осіб!