• Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014р. №656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» було вирішено провести з 01 травня 2014 року у м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

    Станом на сьогодні додатково підключено ще 6-ть областей – Одеська, Київська, Запорізька, Івано-Франківська, Харківська, Чернігівська. А з огляду на те, що голова Державної виконавчої служби звітує про успішність пілотного проекту є очевидним, що не так довго чекати на приєднання інших областей, за умови стабілізації на сході України. Повноцінний запуск системи по всій Україні планується на 2015 рік.

    Вирішено, що все майно на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження окрім земельних ділянок та цінних  паперів,  ювелірних  та  інші

    побутових  виробів із золота,  срібла,  платини і металів платинової

    групи,  дорогоцінного каміння і перлів.

    Веб-сайт torgi.minjust.gov.ua функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

    На сайті будь-який бажаючий може здійснити он-лайн реєстрацію та відкрити особистий кабінет. Особистий кабінет – розділ Веб-сайту, доступ до якого має тільки зареєстрований учасник, що авторизується за допомогою особистих ідентифікаторів доступу. В особистому кабінеті розміщуються інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, у яких він бере участь, через який здійснюється подача заявок на участь в електронних торгах, проводяться торговельні сесії електронних торгів, роздруковуються необхідні учаснику матеріали.

     

    Звертаємо увагу на те, що при реєстрації користувач повинен надати відомості про індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорту та іншу особисту інформацію приватного характеру.

    Необхідно акцентувати увагу на тому, що для участі у торгах з продажу арештованого майна, початкова вартість якого становить 100 000 (сто тисяч) гривень та більше, потрібно мати власний електронний цифровий підпис (ЕЦП).

     

    Після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня.

     

    Очевидними позитивними моментами переходу на електронний формат продажу арештованого майна є:

    1) можливість отримати фотозображення лоту;

    2) зручний та зрозумілий порядок реєстрації на сайті та участі в аукціоні;

    3) можливість в стані реального часу знати кількість інших учасників аукціону;

    4) суттєва економія часу.

    На наше переконання основним суттєвим питанням до нововведення залишається гарантії невтручання зацікавлених осіб, у тому числі працівників ДП «Інформаційний центр» та професійних програмістів у коректність роботи «ресурсу».

     

    Додатково хотіли б звернути увагу на те, що не всі законодавчі вимоги до кількості та якості інформації про лоти відображаються на сайті. Так для прикладу згідно п. 6 Наказу Міністерства юстиції від 16.04.2014р. №656/5 визначено, що зміст інформаційного повідомлення про електронні торги повинен містити, у тому числі відомості про зберігача (прізвище, ім’я, по батькові (найменування), контактний телефон, електронна адреса (за наявності). Але лоти що виносяться на електронний аукціон наразі – не мають вище вказаних відомостей. Хоча вважаємо, що ця інформація є важливою для учасників торгів, щоб зв’язатися з зберігачем та отримати більш детальну інформацію про майно. А як відомо купувати «кота в мішку» ніхто не хоче.

    Також трапляються випадки, коли потенційний покупець виявив бажання переглянути майно – для прикладу транспортний засіб, але цього домогтися до закінчення торгів не можливо. Обява про лот розміщена, наявна вся необхідна інформація про майно, але на запитання як і де можна оглянути майно – організатор торгів, державний виконавець в унісон повідомляють те, що майно знаходиться на зберіганні у боржника. Цікаво, який боржник сповнений бажанням не повернути борг у повному розмірі надасть потенційному покупцю майна можливість його оглянути. Очевидно, що для такого боржника буде вигідно, щоб торги не відбулись раз, потім вдруге, а врешті решт придбати на родича за заниженою ціною свою ж автівку.

    В цілому запровадження такого підходу до реалізації арештованого майна може принести більше позитивного ніж негативного в розглядувані правовідносини між бажаючим придбати майно та державною виконавчою службою і організацією, котра проводить аукціон. Така система вже давно працює в більшості країн Європейського Союзу.

    Як відомо, кілька останніх років діяла схема, за якою фактично реалізація конфіскованого майна була монополізована групою компаній (ПП Юстиція, Нива Ш.В. та ін..), наближених до минулого керівництва Міністерства юстиції та окремих представників парламенту.

     

    Міністр юстиції поінформував громадськість про те, що через ці компанії проходили оборудки в десятки мільярдів гривень, а самі компанії мали офіційну преференцію утримувати комісійні збори в розмірі 15% від реалізованого майна. В середньому це становило 200-300 мільйонів гривень на рік.

    Тому електронні аукціоні є правильним рішенням та хотілось, щоб з часом таке добре починання не отримало нових корупційних схем та оборудок.