• Останнім часом політикум держави взяв курс на відкритість і гласність. Поряд з іншими новелами було відкрито доступ до реєстру прав на нерухоме майно та його обтяжень. Такі зміни були запроваджені з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості в сфері відносин власності з метою запобігання корупції» 6 жовтня 2015 року.

    Ідея даного закону є зрозумілою і простою. Задля отримання відомостей про все нерухоме майно достатньо зареєструватись в кабінеті електронних сервісів і за символічну плату можна отримати інформацію про власника майна чи про все майно конкретної особи. Відкриття даного реєстру для публічного доступу направлена на прискорення судових розглядів та оптимізацію часу при виконавчих провадженнях (коли для підтвердження права власності достатньо декількох хвилин без необхідності подачі офіційних запитів до держателів реєстру).

    Останнім часом політикум держави взяв курс на відкритість і гласність. Поряд з іншими новелами було відкрито доступ до реєстру прав на нерухоме майно та його обтяжень. Такі зміни були запроваджені з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості в сфері відносин власності з метою запобігання корупції» 6 жовтня 2015 року.

    Ідея даного закону є зрозумілою і простою. Задля отримання відомостей про все нерухоме майно достатньо зареєструватись в кабінеті електронних сервісів і за символічну плату можна отримати інформацію про власника майна чи про все майно конкретної особи. Відкриття даного реєстру для публічного доступу направлена на прискорення судових розглядів та оптимізацію часу при виконавчих провадженнях (коли для підтвердження права власності достатньо декількох хвилин без необхідності подачі офіційних запитів до держателів реєстру).

    На перший погляд надання публічності даному реєстру має безліч переваг, проте сама процедура отримання відомостей залишає бажати кращого і створює досить багато плутанини про дійсну приналежність майна конкретним особам. Такі помилки роботи реєстру є потенційно загрозливими для прийняття правосудних рішень.

    Для початку необхідно розкрити процесуальне значення витягів, інформаційних довідок та виписок, які можна отримати шляхом запиту в кабінеті електронних сервісів. Для запровадження дієвості і уникнення декларативності створено досить широку базу підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання пов’язані з отриманням витягів, довідок та виписок з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

    Так в силу Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1141 «Про затвердження порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно» пункту 46 визначено, що витяг, інформаційна довідка, виписка з Державного реєстру прав формується на підставі відомостей, що містяться у ньому, з присвоєнням індексного номера, фіксацією дати та часу формування. Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. No137 «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у пункті 1 вказано – установити, що рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, отримані в електронній та паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мають однакову юридичну силу. 

    Фактично законодавець прирівнює юридичну силу витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяжень, отриманих в кабінеті електронних сервісів до свідоцтва про право власності, виданого державним реєстратором, на якому стоїть печатка відповідного реєстратора.

    Ось тут і починають виникати проблеми для пересічних громадян. Так пошук в даному реєстрі ведеться за трьома критеріями:

    1. Прізвище, ім’я та по-батькові, особи щодо якої ведеться пошук;
    2. Індивідуальний податковий номер даної особи;
    3. Паспортні дані відповідної особи;

    Проблема полягає в тому, що в силу недосконалості формування пошукової системи сам пошук ведеться не за об’єднанням вказаних критеріїв запитів (коли видається результати тільки для особи з зазначеним ім’ям, ІПН та паспортними даними), а за всіма вказаними критеріями окремо з загальним результатом у його сукупності.

    Для прикладу в м. Києві проживає Іванов Іван Іванович, який за рішенням суду повинен виплатити кредитору певну суму коштів. Іванов Іван Іванович дану суму добровільно не виплачує тому приймається рішення про накладення арешту на його нерухоме майно. Для виявлення його нерухомого майна формується запит за допомогою кабінету електронних сервісів kap.minjust.gov.ua , в якому вказується ім’я боржника, його ІПН та паспортні дані. Проте у відповідь на даний запит приходить інформація, яка стосується всіх Івановів Іванів Івановичів, які проживають на території України і які мають нерухоме майно. В самому ж витягу не вказується кому саме належить те чи інше майно, яке зазначено в ньому, а дається тільки список всього майна, яке належить всім людям з однаковим прізвищем, ім’ям та по-батькові з запитуваною особою. Хоча необхідно зазначити, що на початку такого витягу чи інформаційної довідки вказується, що таке майно належить не просто Іванову Івану Івановичу, а саме Іванову Івану Івановичу з ІПН та паспортними даними, які були в параметрах пошуку.

    Надалі ситуація складається наступним чином. Виходячи з вищенаведених нормативних актів такі витяги мають юридичну силу і для суду вони є підтвердженням права власності боржника. Тому суд на повністю законних підставах виносить рішення про накладення арешту на все майно боржника і в резолютивній частині перелічує те майно, яке вказане у довідці. Насправді не виключено, що не все майно належить боржнику.

    Таким чином інша особа, які не має відношення до боржника отримує арешт на своє нерухоме майно. І для зняття такого арешту їй необхідно звертатись до того органу, який наклав такий арешт з позовними вимогами. Що ускладнюється тривалим збором доказових документів на підтвердження права власності на таке арештоване майно та сплатою судового збору. Дана процедура може затягнутися на роки. Причому нехтується головний конституційний принцип про непорушність приватної власності .

    Також дана проблема проявляється не тільки під час судового розгляду і накладенні арештів. Так витягами з реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень користуються і органи Державної фіскальної служби України під час нарахування податків на нерухоме майно. Тому досить часто бувають аналогічні випадки, коли витяг з реєстру прав на нерухоме майно на запит по конкретній особі видає все майно людей, з однаковими прізвищами та іменами. На практиці досить часто бувають випадки коли податкові органи надсилають в порядку ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення з вимогою про сплату суми податкового зобов’язання, а саме податок на нерухоме майно.

    Найперше в такому випадку, коли особа отримала таке податкове повідомлення-рішення потрібно звернутись безпосередньо до органів фіскальної служби чи до суду з вимогою про скасування такого рішення. Якщо його не скасувати то можливим наслідком буде стягнення податків за іншу особу в примусовому порядку. Також досить часто мають місце випадки коли податківці знаючи вади відкритого реєстру прав, починають в «телефонному режимі» опитувати потенційних платників про наявне у них майно. Дані факти мають місце в провінційних районах з невеликою кількістю жителів. Такі опитування в «телефонному режимі» є незаконними, окрім того не передбачені чинним законодавством. Тому ми радимо не давати інформацію, навіть податківцям, в телефонному режимі. У разі отримання такого рішення-повідомлення про стягнення податку на майно, якого у Вас немає звернутись до кваліфікованих спеціалістів за допомогою у оскарженні даного рішення.

    Тому підсумовуючи вищесказане необхідно зазначити про необхідність удосконалення ново запровадженого інструменту з надання інформації про реєстрацію прав на нерухоме майно та його обтяжень, з метою уникнення порушення прав громадян.